ЯК ПРИВЕСТИ ДИТИНУ В САДОК І ЗАЛИШИТИ ЇЇ ТАМ БЕЗ СЛІЗ

 

Іноді величезною проблемою для дорослого стає приве­сти свого малюка до дитячого садка і залишити його там. БЕЗ СЛІЗ! Тобто залишити дитину в садку — проблема не така ве­лика. Проте зробити так, щоб малюк не розплакався, не ха­пався щосили за маму, тата чи бабусю, не кричав так, що чут­но навіть за три квартали, — ось справді складне завдання.

У цій статті ми розповімо батькам про те, як змінити ситуа­цію, зробити так, щоб дитина йшла в садок із задоволенням та усмішкою, не почувалася кинутою і самотньою, не пере­живала прикрість і нерозуміння.

Спершу проаналізуємо, що відчуває дитина, яку приве­ли до дитячого садка. Наприклад, якщо це сталося з нею вперше.

♦   Дитині дуже страшно, оскільки все здається абсолют­но незнайомим.

♦  Дитина не розуміє, навіщо її сюди привели.

♦   Вона дуже хоче повернутися туди, де їй тепло, спокій- но ізвично, тобто додому.

♦   Вона боїться нових людей — нянечки, виховательки та інших незнайомих дорослих.

♦   Малюк поки що не вміє знайомитися з дітьми і вважає навколишнє середовище ворожим для себе.

♦   Він ще не готовий відірватися від мами або тата, не по­чувається в безпеці, коли їх немає поряд.

І це ще не всі почуття, які переживає дитина. При цьому вона ще не може повністю усвідомити їх і висловити. Якщо ви запи­таєте в малюка, чого він плаче, він не зможе відповісти вам.

А що відчуває дитина, яка в садку вже не вперше, але при цьому ніяк не хоче відпускати свою рідну і улюблену людину?

  • • Малюк може досі відчувати страх перед новими обстави­нами або вихователькою (нянею).
  • • Він може відчувати образу на батьків за те, що вони зали­шають його самого і йдуть.
  • • Дитина могла стати жертвою дитячої агресії в попередні дні, і тому відчуває страх, відмовляється залишатися в групі.

Навчіться «відпускати» дитину емоційно, тоді і їй буде набагато легше.

Чого нам, дорослим, нетреба робити, якщо ми хочемо без проблем піти з дитячого саду на роботу або у справах?

» Не треба залякувати дитину дитячим садком в інший, «недитсадковий» час («Якщо погано поводитимешся, віддам тебе в садок на весь день!»).

*   Не слід погіршувати ситуацію, раз у раз повторюючи ди­тині про те, що вам треба скоріше йти, що вам ніколи, що ви спізнюєтесь на роботу. Намагайтесь планувати свій ранок так, щоб у вас був час поспілкуватися з дитиною, спокійно дійти до садка, поговорити з вихователькою, обійняти і по­цілувати свого малюка. Інакше в дитини виникне відчуття, що ви від неї біжите геть.

*   Не говоріть дитині, що, якщо вона плакатиме, ви взагалі за нею не прийдете. Малюк обов’язково запам’ятає ваші сло­ва. Вони його злякають, адже найбільший дитячий страх — це страх загубитися і залишитися самому. Тоді гучна істерика наступного дня вам забезпечена.

Не брешіть дитині. Не можна говорити малюкові, що нікуди не підете, і при цьому йти тоді, коли він захопився грою. Це дуже боляче і прикро.

Не обманюйте дитину, кажучи, що нікуди не підете. Вона сприйматиме це як обман.

А тепер розглянемо правильне
розв’язання проблеми.

  • Перш ніж вести малюка до дитячого садка, намагай­тесь створити позитивний образ садка у його свідомості. Розповідайте про те, як у садку цікаво, як весело грати

з дітьми, дізнаватися щось нове, які там є іграшки.

  • Почніть освоювати територію садка ще до того, як малюк його відвідуватиме. Попросіть дозволу погуля­ти на майданчику, зайти в групу, походити по коридорах. Для дитини дуже важливо, щоб обстановка була хоч тро­хи знайомою.
  • Знайдіть хорошу, розумну, добру, люблячу дітей ви­ховательку. Вона не повинна кричати, принижувати дітей, бути байдужою. Познайомте з нею малюка заздалегідь. Можливо, навіть поводіть дитину деякий час у групу про­сто на прогулянку.
  • •Ще до початку відвідування садка створюйте більше таких ситуацій, у яких дитина могла б спілкуватися з ін­шими малятами. Навчіть її грати в спільні ігри, знайоми­тися, ділитися, відстоювати свої інтереси.
  • •Іноді причина дитячих сліз у садку — небажан­ня батьків відпускати малюка. Тому спершу розберіть­ся з власними почуттями. Якщо мама, ледь не плачучи, тримає малюка за ручку і насилу відпускає до дітей, ма­люк плакатиме і сам, намагаючись викликати ще більшу жалість у мами. Переконайте себе, що в дитячому садку дитині комфортно, що їй весело грати з малятами, що ви знайшли хорошу виховательку тощо.
  • •Якщо ви розумієте, що вам важко впоратися з емоція­ми, а комусь із близьких зробити це простіше, або дитина когось із близьких відпускає легше, нехай саме ця люди­на і відводить малюка до садка. Наприклад, з мамою роз­лучатися важко, а з татом трохи легше? Тоді нехай тато відводить дитину вранці.
  • Хваліть малюка «за мужність і героїзм», якщо він зумів впоратися зі своїми емоціями, тобто якщо раніше він плакав, а сьогодні спокійно вас відпустив, не забудьте увечері похвалити його.
  • Давайте малюкові в садок його улюблені м’які іграш­ки, які символізують домашній затишок і тепло. Іграшки допоможуть дитині впоратися з почуттям самотності.
  • Можете дати дитині сімейні фото. Тоді вона відчува­тиме, що ви поруч. їх можна прикріпити в шафці.
  • Частіше говоріть малюкові про те, як ви його люби­те. Розкажіть про свої почуття, які виникають у вас тоді, коли він у дитсадку: «Я дуже сумую за тобою. Але я знаю, що тобі в садку добре і весело. Час мине дуже швидко.

Я за тобою прийду, і разом ми гулятимемо. Я теж чекаю вечора».

Малюк не винний у тому, що в дитячому садку йому страшно і самотньо. Тому не потрібно сварити його за сльози вранці.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.