Освітня діяльність

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення п.3 п.п.6 Закону України “Про освіту”  05.09.2017 №2145-VIII

державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування.

СХВАЛЕНО                                                                                     ЗАТВЕРДЖУЮ

рішенням педагогічної ради ЗДО №23                                          Завідувач  ЗДО №23

Протокол від 30.08.2018 №1                                                           __________А.С.Коваленко

Освітня програма

закладу дошкільної освіти №23

Вступ

Відповідно до статті 23 Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення,  індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих закладом  для досягнення вихованцями результатів набуття компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Основою для освітньої програми   закладу дошкільної освіти №23 (далі – заклад) є Базовий компонент дошкільної освіти,  освітні програми, що побудовані за лініями Базового компоненту дошкільної освіти, парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки для використання у закладах дошкільної освіти,  та експериментальні програми.

                                                                           1.Освітні компоненти

  1. Усі групи організовують освітній процес за Державною освітньою програмою  для дітей від 2 до 7 років «Дитина». Лист МОН України №1/11-16163 від 09.11.2015.

2.Формування основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку здійснюється в дошкільних  групах відповідно до парціальної  програми «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (авт. Лохвицька Л.В.). Лист ІМЗО  №22.1/12-Г-1049 від 04.12.2018.

  1. Виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля здійснюється в дошкільних групах відповідно до парціальної  програми «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» (авт. Н.Гавриш, О.Пометун). Лист  ІМЗО №22.1/12-Г-46 від 12.02.2019.
  2. Формування інженерного мислення у дітей дошкільного віку здійснюється в дошкільних групах №№4,8,5 відповідно до регіональної експериментальної освітньої програми. Наказ управління освіти Черкаської обласної державної адміністрації від 03.09.2018 «Про проведення регіонального експерименту з теми «Формування інженерного мислення у дітей дошкільного віку».
  3. Утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини здійснюється відповідно до парціальної програми «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» за згодою батьків у середніх та старших групах (авт.колектив під кер. Богуш А.М.). Лист МОН України 1/11-19157 від 29.12.2015.

 

2.Перелік освітніх дисциплін, загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження встановлюється в усіх групах відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності».

Види занять за освітніми лініями Кількість занять на тиждень за віковими групами
раннього віку(від1 до 2 років І молодша

(від 2 до 3 років)

ІІ молодша

(від 3 до 4 років

середня

(від 4 до 5 років)

старша

(від 5 до 6(7) років)

Ознайомлення  із соціумом 1 1 2 2 3
Ознайомлення  з природним довкіллям 1 1 1 1 2
Художньо-продуктивна діяльність:
Музичні заняття 2 2 2 2 2
Малювання 1р.у міс. 1 1,5 1,5 1,5
Ліплення 1р.у міс. 2 р.у міс. 2 р.у міс. 1 1
Конструювання 1р.у міс. 1р.у міс. 2 р.у міс. 1 1
Аплікація 1р.у міс. 1р.у міс. 2 р.у міс. 2 р.у міс. 2 р.у міс.
Сенсорний розвиток 2 2
Логіко-математичний розвиток 1 1 2
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування 2 2 3 3 3
Здоров’я та фізичний розвиток 2 2 3 3 3
Корекційні мовленнєві заняття 2-у лог.гр. 2-у лог.гр. 2-у лог.гр.
Загальна кількість занять на тиждень 11 12 14/2 16/17 19/20
Додаткові освітні послуги на вибір батьків 2 2 2
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину ( в астрономічних годинах) 1,3 1,4 3,5 5,3 8,3

 

  1. Тривалість занять із дітьми, взаємозв’язок освітніх предметів, логічна послідовність їх вивчення

3.1.Групові заняття

– у молодших групах – 14 занять на тиждень тривалістю   не більше 15 хвилин.

-у середніх групах – 16 занять на тиждень тривалістю  20 хвилин.

– у старших групах – 19 занять на тиждень тривалістю  25 хвилин.

3.2.Інтегровані заняття

Тривалість інтегрованого заняття може бути дещо більшою, ніж фронтального за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно у молодшій, середній, старшій групах).

3.3.Заняття з підгрупою дітей

– у групах раннього віку – 11 занять на тиждень тривалістю  до 10 хвилин;

– у І молодших групах – 12 занять на тиждень тривалістю  до 10 хвилин;

– в логопедичних групах – 2 рази на тиждень тривалістю 15-25 хвилин;

– заняття практичного психолога з корекційною групою – 2 рази на тиждень по 15 – 20 хв.

3.4.Індивідуальні заняття з  дитиною

– у групах раннього віку – 8-10 занять  щоденно тривалістю  до 5 хв.

– у молодших групах –  10 занять щоденно тривалістю до 5 хв.;

– у середніх групах –  10 занять щоденно тривалістю  до 5-10 хв.;

– у старших групах – 10 занять  щоденно тривалістю   до 10 хв;

– у логопедичних групах –  не менше 2-3-х  занять  з кожною дитиною.

Зміст програми з відповідних розділів подається дітям послідовно. Відповідно до принципу концентричності знання дітей від групи раннього віку до старшої групи поступово розширюються і ускладнюються.

4.Форми організації освітнього процесу

1.Організація ігрової діяльності дітей (сюжетно-рольові, режисерські, конструктивно-будівельні, дидактичні, народні, комп’ютерні, театралізовані, ігри-забавлянки тощо).

2.Організація театралізованої діяльності.

3.Проведення фронтальних та підгрупових  занять.

  1. Проведення індивідуальної роботи.

5.Організація трудової діяльності.

6.Організація самостійної художньої діяльності.

7.Проведення спостережень та дослідницької діяльності.

8.Проведення музичних та спортивних розваг.

9.Організація фізкультурно-оздоровчої роботи (ранкова гімнастика, заняття фізичною культурою, рухливі ігри та ігри спортивного характеру, загартування, оздоровчі процедури, фізкультхвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні комплекси під час прогулянки).

  1. Організація процесів життєдіяльності дітей (прийом їжі, прогулянки, сон, культурно-гігієнічні заходи тощо).

5.Освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти

5.1.Заняття у гуртках

1.Заняття у гуртку гри у шашки проводяться тренером шашок із Будинку дитячо-юнаціької творчості  відповідно до парціальної програми «Цікаві шашки»  у середніх і старших групах 2 рази на тиждень. Лист  ІІТЗО  №14.1/12-Г-261від 05.05.2015.

2.Заняття у гуртку «Вчимося жити разом» проводяться практичним психологом відповідно до парціальної  програми з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років з дітьми корекційної групи  2 рази на тиждень. Лист  ІМЗО №2.1/12-Г-363 від 13.06.2016.

Тривалість проведення гурткової роботи – 15-25 хвилин залежно від віку дітей.

5.2.Самостійна діяльність дітей

Організовується за потребою дітей під час прогулянок, проведення індивідуальної  та під групової роботи з іншими дітьми, у другу половину дня.

5.3.Додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти (вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та закладом дошкільної освіти у межах гранично допустимого навантаження дитини):

1.Гурток «Дитяча хореографія» відповідно до парціальної програми хореографічної діяльності дітей від 3-х до 7-ми років (авт. Шевчук А.С.). Лист  ІІТЗО  №14.1/12-Г-255  від 05.05.2015.

2.Гурток «Казкова фізкультура» із інтенсивним загартуванням відповідно до  парціальної програми з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку (авт. Єфименко М.М.). Лист  ІІТЗО  №22.1/12-Г-627  від 09.07.2019.

  1. Корекційно-розвитковий складник програми для дітей з порушеннями мовлення

Здобуття  освіти дітьми, які потребують корекції мовленнєвого розвитку,  у логопедичних групах №№2, 8,9 здійснюється з використанням навчально-методичного комплексу посібників для роботи  з дітьми з порушеннями мовлення (авт. Рібцун Ю.В.).

  1. Корекційно-розвитковий складник програми для дітей з особливими освітніми потребами

Здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти. Освіта дітям з особливими освітніми потребами надається відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного  матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби дітей, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Дітям  з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеном індивідуальною програмою розвитку. Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Команда психолого – педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами організовує освітній процес та розвиток дитини відповідно до індивідуальної програми розвитку  з використанням парціальних програм, рекомендованих  фахівцями інклюзивно-ресурсного центру та установами системи охорони здоров’я.

(Методичний посібник «Діти з розладами аутичного спектора: план корекційно-розвиткової роботи» (уклад. Семизорова В.В.). Лист  ІМЗО №21.1/12-Г-839 від 21.12.2017.)

8.Очікувані результати  розвитку здобувачів освіти

1.Набуття дитиною компетентностей, досягнення рівня розвиненості та вихованості, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, зокрема:  формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;  виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

  1. Відповідно до нульового рівня Національної рамки кваліфікацій здатність  вихованця адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем іншої особи.

 

  1. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

1.У      закладі щоквартально проводиться моніторинг стану освітнього процесу з питання, над яким працює педагогічний колектив відповідно до  розробленої факторно-критеріальної моделі: створення розвивального середовища, ефективність упровадження педагогічних інноваційних технологій,  результативність  формування у дітей  компетентностей, рівень методичного забезпечення, взаємодія педагогів з родиною.

  1. Відповідно до перспективного планування роботи закладу 1 раз у квартал навчального року тематично вивчається стан виконання державних документів з питань освіти.
  2. Перед засіданням педагогічної ради вивчається стан виконання рішень попередніх педагогічних рад.

Проводяться заходи щодо вивчення якості освіти:

№ з/п  Освітні питання Форма

вивчення

Форма узагальн. Термін

проведення

4.1.

 

4.2

4.3.

 

4.4.

 

4.5.

 

 

4.6.

 

4.7.

 

4.8.

 

4.9.

 

4.10.

 

4.11.

 

4.12.

 

4.13.

 

4.14.

 

4.15.

 

4.16.

 

4.17.

 

4.18.

 

 

4.19.

 

4.20.

 

 

 

Вивчення стану організації життєдіяльності дітей у групі.

Стан виконання рекомендацій за  підсумками комплексного вивчення стану організації життєдіяльності дітей у групі.

Сформованість життєвих компетентностей дітей.

Стан виконання рішень педради.

 

Стан організації роботи щодо охорони життя дітей та   безпеки життєдіяльності.

Ефективність реалізації  освітніх программ.

Медико-педагогічний

контроль на фізкультурних заняттях.

Результативність корекційної роботи з дітьми.

Рівень педагогічної майстерності  педагогів, що атестуються.

Діагностика нервово-психічного розвитку дитини раннього віку.

Зміст та якість перспективного і календарного планування.

Стан готовності педагогів до освітнього процесу

Стан підготовки до літнього оздоровлення.

Стан предметно-розвивального  середовища.

Стан  організації освітнього процесу у літній період.

Стан гурткової роботи.

Діагностика  розвитку рухів дітей.

 

Стан поповнення бібліотечного фонду періодичними виданнями, методичною та дитячою літературою.

Стан психологічного мікроклімату.

 

Стан організації експериментальної роботи.

 

 комплексне

 

порівняльне

 

 

 

моніторинг

 

порівняльне

 

операт.

попередж.

 

проміжне

 

персон.

 

підсумкове

 

персон.

 

епізод.

 

операт.

 

попереднє

 

темат.

 

темат.

 

поточне

 

періодичне

 

проміж.

 

поточне

 

 

епізод.

 

проміж.

 

довідка до педради

довідка до педради

 

 

довідка до педради

довідка до педради

довідка до виробничої наради

довідка до педради

протокол

 

довідка до

педради

довідка    до

педради

довідка

до педради

інформація на операт. нараду

інформація на операт. нараду

довідка на виробничу нараду

довідка на виробничу нараду

довідка на виробничу нараду

інформація на методичну раду

 

 

інформація на методичну раду

 

інформація на виробничу нараду

довідка    до

педради

вересень-листопад щороку

за встановленими

термінами

 

 

щоквартально

 

щоквартально

 

щомісячно

 

 

щоквартально

 

щомісячно

 

травень щороку

 

березень щороку

 

щоквартально

 

щомісячно

 

щомісячно

 

травень щороку

 

вересень щороку

 

червень-серпень

 

упродовж року

 

вересень, травень

щороку

вересень щороку

 

 

березень щороку

 

березень щороку

 

 

 

ЗВІТ ПРО   ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №23 

 У 2018-2019 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ 

У 2018-2019 навчальному році колектив закладу дошкільної освіти №23 (далі – заклад) здійснював свою діяльність  відповідно до  Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Положення про дошкільний навчальний заклад (із змінами), Базового компонента дошкільної освіти, Положення про здійснення інноваційної діяльності,  Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2018-2019 навчальному році», Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, Статуту  закладу, керуючись іншими  нормативно-правовими документами, реалізовував  державну політику у галузі освіти як основи інтелектуального, культурного, духовного, соціального й економічного розвитку особистості, суспільства і держави.

Упродовж навчального року  працювало 10 груп, із них: раннього віку – 3, логопедичних – 3, інклюзивні дошкільні – 2, дошкільних загального розвитку – 2. У минулому навчальному році  заклад план по контингенту дітей виконав на 100% (у зв’язку із закриттям груп у липні), середньообліковий склад дітей був 224 при нормі 154.

Порівняльний аналіз кількісного та якісного складу педагогічних працівників свідчить про  нестабільність  якісних його показників: високий показник  кількості спеціалістів  вищої категорії, але, разом із тим,  збільшення кількості працівників з нефаховою освітою і молодих педагогів, що  знайшло відображення в якості освітнього процесу у закладі.

Упродовж 2018-2019 навчального року педагогічний колектив продовжував працювати над  реалізацією  науково-методичної проблеми – «Підвищення якості освіти, рівня вихованості особистості, професійної компетентності педагога шляхом упровадження гуманної педагогіки та модернізації навчального процесу» та  закінчив роботу у   всеукраїнському експерименті за темою «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких вмінь». З цією метою виконувались такі  завдання:

 

  1. Формування предметно – практичної компетенції дошкільника через трудове та економічне виховання шляхом використання сучасних моделей організації освітнього процесу.

2.Збагачення емоційно-ціннісного досвіду дитини, формування самоставлення, самосвідомості, особистісно-оцінної компетенції в освітній лінії «Особистість дитини» через упровадження гуманної педагогіки.

3.Забезпечення динаміки фізичного розвитку кожної дитини на основі підвищення ефективності діяльності «Школи сприяння здоров’ю».

Аналіз діяльності закладу у 2018-2019 навчальному році показав, що пріоритетним у роботі колективу було спрямування освітнього процесу у руслі змін нормативно-правового поля дошкільної освіти, зокрема, з огляду на принцип безперервності освіти, упровадження у практику роботи ключової реформи Міністерства освіти і науки – Нової української школи. Колектив розпочав роботу щодо реалізації нової науково-методичної проблеми «Шляхи формування гармонійного розвитку, виховання і соціалізації особистості дитини та професійної компетентності педагога в умовах Нової української школи».

Тривала робота щодо упровадження  цілісного і системного підходу до забезпечення здоров’язбережувальної роботи, удосконалення складників освітнього, корекційно-розвиткового процесу у закладі.    Упровадження системи взаємопов’язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, збагачення й розвиток їх творчого потенціа­лу сприяло мотиваційній спрямованості  колективу на  досягнен­ня оптимальних результатів  розвитку дітей. Як результат, успішно забезпечено реалізацію освітніх завдань програми «Дитина» та парціальних програм; є цікаві власні напрацювання щодо впровадження  Державного стандарту дошкільної освіти.

Педагогічний колектив спрямовував  увагу на узгодження розвивальних підходів у реалізації   Державних стандартів дошкільної та початкової освіти,   проведення наукових досліджень, що забезпечують динамічний розвиток дитини. Забезпечено оптимальний рівень налаштування педагогів на зміни в освіті та соціумі як запоруки емоційного комфорту та успішності  дітей в оволодінні необхідною життєвою компетентністю. Ефективним засобом активізації творчого потенціалу педагогів стало  поширення використання ними  інтерактивних технологій розвитку  дошкільника. Однак   вивчення стану розвитку дітей виявило недостатнє упровадження педагогами розвивальних технологій  формування життєвої компетенції  та соціалізації дітей  в ігровій діяльності.

Пріоритетні змістові напрямки освітнього процесу  було реалізовано з урахуванням потреб сьогодення, на засадах особистісно зорієнтованого, діяльнісного, компетентнісного  та інтегрованого підходів. Суттєвих результатів здобуто щодо   підвищення рівня економічної освіти дітей і батьків,  забезпечення якості  емоційно-ціннісного розвитку  дітей  на основі модернізації освітнього процесу. Продуктивною для фізичного розвитку кожної дитини стала ефективна діяльність «Школи сприяння здоров’ю».

Значна робота у  закладі проводилася щодо активного упровадження педагогами новітніх педагогічних  технологій   в освітній  процес, використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень. Упродовж навчального року   ефективно  впроваджувалися інформаційно-комунікаційні технології,  едьютейнмент, емпауермент, оздоровлювальні терапії, квестові технології, мнемотехніка, сторітелінг, використання лепбуків тощо. Організація життєдіяльності дітей продовжувала орієнтовуватися на особистісні досягнення кожної дитини. Разом з тим,  потребують вдосконалення шляхи  забезпечення сенсорно-пізнавального розвитку  дитини і  логіко-математичної  компетентності дитини,   нагальною потребою є   якісна організація навчально-пізнавальної діяльності дітей з використанням  рекомендацій  Зайцевої Л.І.

Заслуговує схвалення  рівень організації методичної роботи у  закладі, яка будувалася з використанням матриці постановки завдань. В основу змін методичної роботи  було покладено векторність і адресну спрямованість.   Чітко реалізовано її  роль  і завдання  завдяки  SWOT- аналізу та  моделюванню методичного супроводу залежно від індивідуальних запитів.           Налаштування педагогів на конструктивні дії, як  одне із провідних завдань методичної роботи,  було спрямовано на підвищення якості   освіти кожної дитини. Здійснювався методичний супровід атестації 5  педагогічних працівників.  Курси підвищення кваліфікації  у 2018-2019 навчальному році на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників пройшли 7 педагогів, що становить 100% від планових передбачень.

Систему методичної роботи становили як традиційні форми (семінари-практикуми, консультації, відкриті покази освітнього процесу, співбесіди, виставки, творчі звіти працівників тощо), так і інтерактивні (воркшоп, майстер-клас,  педагогічний геокешинг тощо). Заслуговує на схвалення  організація  форм роботи для вдосконалення  фахової майстерності,  підвищення  педагогічної компетентності та  розвитку творчої активності педагогів, таких як слайд-презентації, конкурси «Моє найкраще заняття», «Найкраще розвивальне середовище» та ін. Традиційним   стало проведення Місячника педагогічної майстерності.  У рамках Місячника  були організовані нестандартні форми методичної роботи, відкриті заняття та виховні заходи,  огляд фахових видань та методичної літератури тощо. Нетрадиційно було проведено звіти  педпрацівників, які атестуються –  творчий потенціал на високому рівні педагоги продемонстрували  під час заходу «Педагогічна дорога».

Упродовж навчального року змістовну роботу було організовано з 6 молодими педагогами. Педагогічне наставництво, стажування,    діяльність «Школи молодого фахівця»  (керівник – Коваленко А.С.) сприяли управлінню  процесом їх  професійного  зростання. Індивідуальні та колективні форми роботи було  спрямовано на надання реальної, дієвої допомоги, розвиток  професійної мобільності.  Перевага в цій роботі  надавалася діалоговим і практичним формам навчання. Наставництво та коучинг  сприяли  створенню умов для успішного початку професійної діяльності початківців,  адаптації  у педагогічному колективі, формуванню практичних вмінь і навичок. Але є необхідність продовжувати їх навчання   плануванню освітнього процесу за принципом методичного конструктора, застосовувати лайфхаки їх методичного супроводу.

Підвищенню педагогічної майстерності, розширенню професійного світогляду педагогічних працівників сприяла їх діяльність щодо самоосвіти. Для цього створені всі умови: послуги   мережі Інтернет,  робота бібліотеки методичного кабінету, який забезпечує педагогів фаховою, методичною  та  довідковою літературою. Проведено такі форми роботи  як «Методичний дайджест» (підбір і огляд методичних  новинок),  взаємовідвідування освітнього процесу, взаємоконсультування. Усі педагоги ведуть карти професійного зростання, зошити самоосвіти, мають портфоліо з матеріалами власного досвіду роботи, досвіду працівників дошкілля міста, області, України. Разом з тим, сьогодення потребує перетворення закладу у самонавчальну систему,  зокрема з використанням інтелектуальних карт в самоосвітній діяльності, формування  інноваційного стилю мислення педагогів як життєвої потреби та професійної необхідності,  методичної допомоги педагогам  в оновленні стилю педагогічної діяльності.

Варто відзначити активну і ефективну участь педагогів  закладу  у 2018-2019 навчальному році  у міських  методичних заходах, а також  результативність і змістовність  4-х форм міської методичної роботи: методоб’єднань  вихователів ясельних і молодших груп та  семінарів завідувачів і вихователів-методистів  закладів дошкільної освіти.

Посилено увагу до діяльності методичного кабінету, першочергово реалізовувалося завдання підвищення якості науково-методичного супроводу освітнього процесу. Дієвою була робота методичної ради, продовжено роботу щодо упровадження нового Положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти. На базі методкабінету постійно з використанням мультимедійного проектору розгортаються різні форми інтерактивної взаємодії педагогів, педагогів і батьків. Упродовж навчального року постійно поповнювався інформаційними матеріалами вебсайт закладу, оновлено інформаційний банк інноваційних технологій дошкілля, картотеку методичної літератури та матеріалів для роботи над науково-методичною проблемою.  У 2018-2019 навчальному році  продовжувалося здійснення   інформаційно-комунікаційного обслуговування освітнього процесу, значно зросло використання інформаційно-комунікаційних технологій педагогами. Методичний кабінет, усі кабінети спеціалістів і дошкільні  групи обладнані комп’ютерною технікою, усі педагоги мають вільний доступ до мережі Інтернет,  створюють власні та використовують у практичній діяльності цифрові ресурси, які розміщено на освітніх порталах.

На підставі  угоди про співпрацю продовжувала здійснюватися тісна взаємодія між  закладом та НВК «Лідер». Відповідно до плану  роботи педагоги взяли участь у спільних формах взаємодії з колективом школи щодо обговорення та узгодження   спільних напрацювань.

Упродовж  навчального року  заклад продовжував свою діяльність  як опорний з питань безпеки  життєдіяльності дошкільника та цивільного захисту, відповідно до плану та графіку  проведено усі форми роботи для педагогів закладів дошкільної освіти міста.

Варто відзначити результативну  участь педагогічних працівників у 2018-2019 навчальному році  у  виставках: розробки  завідувача Коваленко А.С. «Інноваційні форми методичної роботи» та «Організація цивільного захисту у закладі дошкільної освіти», вихователя – методиста Гурської А.Ю. «Формування інженерного мислення дошкільника», вихователя  Курек С.І. «Використання мнемотехніки в роботі з дітьми дошкільного віку» презентовано на міській виставці «Інноваційний пошук – 2019»,  розробки Коваленко А.С. і Гурської А.Ю.   презентовано  на обласній виставці  «Освіта Черкащини – 2019».

Продовжувалась систематична і планова робота щодо психолого – педагогічної підтримки  обдарованих і здібних дітей.  Вихованці старших груп  взяли активну участь  у проведенні міських шашкових турнірів, посіли призові місця.

Педагогічні працівники  були активними дописувачами фахових видань, систематично упродовж навчального року висвітлювали свою діяльність у засобах масової інформації, на сайтах закладу та  управління освіти, молоді та спорту.

З метою поліпшення якості освіти дітей, широкого рекламування кращого досвіду та новаторських підходів до педагогічної роботи було проведено 10  відкритих показів освітнього процесу за розвивальною моделлю в усіх вікових групах. Систематично впроваджували в роботу з дітьми креативні підходи, використовуючи інноваційні методики, різноманітні форми і методи освітнього впливу вихователі Лапіна Н.М.,  Пілявська Т.М.,  Цибко Л.М., Сікало Ю.В., Хінціцька Т.М, Приймак Н.М.  Однак є потреба у впровадженні групових стимульних форм обміну досвідом, як от PlatforM, методичні марафони, воркшопи.

Продовжувалась робота щодо використання кваліметричної моделі оцінювання з  метою визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.  За встановленими термінами проводилось оцінювання досягнень засвоєння дитиною програмових вимог та рівня розвитку психічних процесів. Загальний показник засвоєння дітьми програми «Дитина» склав за I квартал навчального року 68%, за II квартал – 74%, за III квартал -77%, що свідчить про позитивну  динаміку.

Минулого навчального року колектив продовжував  упровадження системи здоров’язберігаючої роботи за напрямками оздоровчої педагогіки. Постійно проводились  вправи оздоровчих терапій на заняттях та прогулянках, різні види загартування. За результатами оцінювання рівня засвоєння дітьми програми «Дитина» щодо фізичного розвитку високий рівень мають   48 дитини (2017-2018 н.р. – 46), середній –  151 дітей (2017-2017 н.р. – 149) низький –  34 дітей (2017-2018 н.р. – 28).   Налагоджена  система медико–педагогічного контролю за фізичним розвитком дитини та комплексний підхід до контролю за проведенням фізкультурних занять сприяли  високій руховій активності дітей. Середні показники моторної щільності фізкультурних занять за даними протоколів у 2018-2019 навчальному році становлять 68-77%,   що є оптимальним показником.

У 2018 -2019 навчальному році у закладі  продовжувала функціонування інклюзивна група,  у якій відповідно до нового Положення про команду фахівців психолого-педагогічного супроводу здійснювалася допомога фахівців 3-м дітям з особливими освітніми потребами. Робота у логопедичних групах проводилась за сучасними напрямами комплексної реабілітації у співробітництві з психолого-педагогічною службою, в комплексі з корекційно-розвитковою та лікувально-оздоровчою роботою. Вчителі-логопеди  використовували ефективні форми, методи і засоби корекційно-реабілітаційного процесу, забезпечили високу результативність і якість своєї праці: у 2018-2019 навчальному році у логопедичних групах  закладу було частково виправлено мовні порушення у 47 дітей, повністю – у 17 дітей. Кількість дітей логопедичних груп, що випущені з ДНЗ до школи – 20 особа (з них з виправленою мовою – 17 осіб, направлено на шкільний логопункт – 3 осіби). Рівень засвоєння дітьми корекційних програм складає 82 %. Вчителі-логопеди,  вихователі логопедичних груп, практичний психолог успішно співпрацюють, творчо впроваджують кращий досвід корекційної роботи, сучасні інноваційні технології і методи особистісно зорієнтованої дефектологічної освіти в роботі з дітьми. Водночас необхідно  підвищувати якість корекційно-розвиткової роботи шляхом реалізації індивідуальних освітніх траєкторій розвитку кожної дитини, зокрема з особливими освітніми потребами.

Упродовж навчального року систематично проводились вивчення стану  та контроль організації освітнього процессу.  Рішення  педагогічних рад  та виробничих нарад виконано на 100%. Вивчення роботи педагогів, аналіз відвіданих заходів показав: 75 з них оцінені як ефективні, 25% – як високоефективні, що свідчить про якісну підготовку педагогів до освітнього процесу.

Проблему психологічного забезпечення педагогічного процесу  на високому рівні вирішувала практичний психолог Коваленко О.Ю. Внаслідок послідовної і цілеспрямованої  реалізації  функції психологічної служби, корекційної та розвивальної  роботи   забезпечено психологічний супровід дітей з особливими потребами, належний рівень адаптації дітей  у закладі, розвитку їх психічних процесів та самосвідомості.

Робота з родиною проводилась  відповідно до Програми роботи з родиною, у 2018-2019 навчальному році була спрямована на заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності і партнерства, їх медико-психолого-педагогічну просвіту. Продовжено проведення  оновлених форм роботи з родиною – «День відкритих дверей», «Сім’я року», «День батька», он-лайн-спілкування.

Достатню роботу проведено щодо оснащення педагогічного процесу, придбано необхідні методичні матеріали для його організації  у відповідності з сучасними вимогами. Поповнювалось корекційно-розвиткове, предметно-просторове та соціальне середовище для стимулювання емоційного, сенсорного, моторного і когнітивного розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку у відповідності до їх потреб.

Упродовж звітного періоду постійно створювались усі умови для проведення медичної та оздоровчої роботи. Щоквартально проводились поточні обов’язкові медичні огляди дітей лікарем-педіатром,   раз у рік – поглиблений медичний огляд лікарями-спеціалістами, диспансеризація. Порівняльна характеристика захворюваності дітей  свідчить про те, що загальна захворюваність дітей зменшилась з 835 днів у 2017-2018 навчальному році до 555 днів у 2018-2019 році, відповідно у 2018-2019 році зменшилось число днів, пропущених однією дитиною по хворобі, з 3,87 днів до 2,49 днів.  Зменшилась захворюваність дітей у дошкільних групах №№4,5,8,9. У порівнянні з 2017-2018 навчальним роком на5%  збільшилась кількість таких хвороб дітей, як ГРВІ, отит, фаринготрахеіт.  Аналіз захворюваності дітей свідчить, що збільшилась інфекційна захворюваність дітей  (у 2016 році – 12 випадків вітряної віспи, у 2017 -1, у 2018 – 3). У результаті аналізу захворюваності дітей протягом року були визначені найбільш важливі фактори, що впливають на здоров’я дітей, розроблені індивідуальні рекомендації стосовно його зміцнення. З метою зниження захворюваності дітей педагоги проводили медико – педагогічні заходи, спрямовані на оптимізацію здоров’язбережувальної  діяльності. Зміцнювалось здоров’я дітей  також шляхом комплексного використання різноманітних здоров’язберігаючих технологій. Особлива увага приділялась  використанню оздоровчих вправ у час збільшення гострих респіраторних захворювань, в осінній та весняний періоди. Заслуговує на увагу створення необхідних умов для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів: в усіх групах  фізкультурні осередки облаштовані обладнанням для різних видів масажу, придбане обладнання для проведення сеансів ароматерапії,  лікарські трави для виготовлення фіточаїв, виготовлені куточки кольоротерапії, підібрані аудіозаписи для музичних аутотренінгів, релаксаційних ігор тощо.  Результатом проведеної роботи стала стабільна кількість дітей  ІІІ (спеціальної) групи здоров’я (у 2016 році –  11 дітей і у 2017 – 11, 2018 – 10). Водночас необхідно продовжувати та поглиблювати роботу  з батьками щодо підвищення їх відповідальності  за виконання  здоров’язбережувальної функції сім’ї.

Упродовж 2018-2019 навчального року на належному рівні дотримувався санітарно-гігієнічний стан.  Заклад перевірявся Держпродспоживслужбою, серйозних порушень у роботі   не зафіксовано. Результати досліджень патогенної флори та калорійності їжі відповідають нормам.

Організація харчування   та контроль  за його організацією здійснювалась відповідно  до нормативно – правових документів. Протягом року здійснювався аналіз норм харчування за відповідні періоди, щомісячно проводився облік виконання натуральних норм харчування. Норми харчування у 2018-2019 навчальному   році виконано, в середньому, на 58% ( у 2017-2018 році – 65%). Вартість І дня харчування у році збільшилась у порівнянні з 2017-2018 навчальним роком  на 1%  і становила 15,57 грн.,   натуральні норми харчування не виконуються через брак коштів.  Організовано додаткове харчування дітей пільгових категорій, надається харчування  15-м дітям, батьки яких перебувають у зоні АТО, 1-й  дитині переселенцю зі сходу,  організовується дієтичне харчування 2-м дітям за призначеннями лікаря. На належному рівні проводиться робота щодо матеріально-технічного забезпечення організації харчування дітей.

Санітарно-освітня робота проводилась відповідно до рекомендацій, епідеміологічного стану в закладі та запитів батьків, організовано інформування батьків щодо організації раціонального харчування в сім’ях (санбюлетні, матеріали в інформаційних куточках). На достатньому рівні у минулому навчальному році було організовано адміністративно-господарську роботу та оснащення розвивального предметного середовища.

У 2018-2019 навчальному році було виконано: 128 м/п віконних укосів; 32 м2  та 250 м/п  ремонт покрівлі, ремонт і заміна труб водопровідної та каналізаційної  мережі; ремонт тепломережі; капітальний ремонт пральні. Замінено вікон та віконних блоків – 13 шт., 22 м/п електропроводки, лампи і автомати-вимикачі; проведено технічний огляд та перезарядку вогнегасників; профілактичний ремонт  сантехнічного обладнання в усіх приміщеннях; електоровипробування захисних засобів; профілактичний ремонт у підвалі (утеплено труби, ремонт вентелів);  пофарбовано та відремонтовано обладнання ігрових ділянок, підлога та стіни на 2-х павільйонах,  зроблені косметичні ремонти в усіх приміщеннях; поповнено ігрове обладнання у групах. Придбані: спецодяг – 10 халатів;  посуд для груп; аптечки першої невідкладної допомоги; господарчий інвентар;  фізкультурний інвентар;  куточки для батьків, господарчий інвентар (ліска для косарки, лопати, мітли, диски, віники, перфоратор, ножівка, секатор і т.ін), бойлер на гр.№3, переносна драбина 6 метрова, електролічильник.  Достатню роботу проведено щодо оснащення педагогічного процесу: придбані методичні матеріали з  розділів «Дитина у довкіллі», «Граючись, зростаємо»   програми «Дитина»,  поповнені дидактичні матеріали з різних її розділів.

Аналіз роботи колективу у 2018-2019 навчальному році свідчить, що її можна оцінити, як задовільну.

II. ЗАВДАННЯ ЗАКЛАДУ  ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

НА 2019-2020  НАВЧАЛЬНИЙ РІК  

Поклавши в основу своєї роботи головну мету і пріоритети дошкільної освіти – становлення життєво компетентної особистості та реорганізацію початкової освіти у рамках Нової української школи, педагогічний колектив у 2019-2020 навчальному році буде працювати щодо реалізації нової науково-методичної проблеми «Формування гармонійного розвитку, виховання і соціалізація особистості дитини  та професійної компетентності педагога в умовах Нової української школи», та стратегії та завдань регіонального експерименту за темою «Формування інженерного мислення у дітей дошкільного віку» для чого необхідно вирішити такі завдання:

1.Забезпечення якісних показників компетентності дитини в сенсорно-пізнавальному просторі, логіко-математичної компетентності дітей на основі підвищення рівня контролю за якістю освітньої роботи, успішністю розвитку дітей.

2.Формування життєвої компетентності, особистісної зрілості, базових якостей особистості в ігровій діяльності через впровадження гуманної педагогіки, оптимальної моделі провідної діяльності.

3.Підвищення якості корекційно – реабілітаційної роботи та інклюзивної освіти шляхом удосконалення професійної компетентності педагогів, реалізації індивідуальних освітніх траєкторій розвитку  кожної дитини.

Враховуючи актуальні проблеми в освітній галузі, увагу Президента і Уряду до законодавчого і організаційного вирішення проблем дошкільника, колектив дошкільного навчального закладу №23 у 2019 – 2020 навчальному році  спрямовуватиме свою роботу на подальшу реалізацію таких державних документів:

  1. Закон України «Про освіту» (із змінами)
  2. Закону України «Про дошкільну освіту».
  3. Закону України «Про охорону дитинства».
  4. Положення про дошкільний навчальний заклад (із змінами).
  5. Національну доктрину розвитку освіти.
  6. Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.
  7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.
  8. Наказ МОЗ України «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» від 24.03.2016 №234.
  9. Програму виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».
  10. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина»
  11. Лист МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році».
  12. Лист МОНУ від 14.02.2019 № 1/11-1491«Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти».
  13. Лист МОНУ «Планування роботи у дошкільних навчальних закладах» від 03.07.09 №1/9-455.
  14. Наказ МОНУ «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015 №446.
  15. Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів освіти,що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році» (додаток до листа МОНУ від 02.07.2019 р. №1/9-419).
  16. Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р.» (додаток до листа МОНУ від 26.06.2019 №1/9-409)

 

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ДОВІДКА

про хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей ЗДО  № 23   у кожній віковій групі у І кварталі 2019-2020 навчального року

        Оцінка якості виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей  проводилась вихователями дошкільних груп за участю вихователя-методиста Гурської А.Ю., завідувача Коваленко А.С., практичного психолога Коваленко О.Ю. з 25.11.2019 по 29.11.2019.

Мета оцінювання: визначення   компетентності дитини щодо завдань  з  розділів програми «Дитина» –  «Здоров’я та фізичний розвиток», «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Образотворча майстерня», «Музичний калейдоскоп»,  «Літературна скринька», «Театральна мозаїка».

 

        Оцінювання показників розвитку дітей проводилось інтегровано, мало орієнтацію на визначення життєвої компетентності дитини, формування її цінностей, поведінковий аспект, реалізацію потенціалу дитини, її природних можливостей, на прогрес у досягненнях дитини.

З метою методичного забезпечення оцінювання рівня засвоєння програмових вимог були визначені критерії оцінювання розвитку дитини, виокремленні відповідно до її вікових можливостей. Оцінювання проводилось різноманітними методами, за допомогою опитувань, аналізу продуктів діяльності дітей, дидактичних,  розвивальних, творчих ігор, вправ та завдань, під час проведення  підсумкових занять, індивідуальних і групових бесід, шляхом спостережень діяльності дітей під час режимних моментів.

Обстеженнями було охоплено 147 дітей.

Отримані результати оцінювання рівня засвоєння дітьми програми «Дитина» за I квартал 2019-2020 навчального року показали, що найкращі показники у дітей в усіх групах  у виконанні розділу програми «Здоров’я та фізичний розвиток» (76%). Більшість дітей мають знання про основні прийоми оздоровлення,  вміють самостійно виконувати найпростіші гартувальні процедури; володіють навичками особистої гігієни та самообслуговування, слідкують за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду;  знають основні назви фізичних вправ, елементи техніки виконання рухів, виконують загальнорозвивальні вправи відповідно до зразка, знають назви фізкультурного інвентарю та обладнання; мають потребу у руховій діяльності. Майже всі діти молодших груп №№4,5,9 мають уявлення про послідовність виконання рухів, ходять та бігають, вільно рухаючи руками; під час ходьби узгоджують рухи рук і ніг, із задоволенням беруть участь в ігрових вправах, рухливих іграх, вправах спортивного характеру, емоційно реагують на похвалу. Однак деякі діти не вміють змінювати швидкість під час бігу, рухатися за сигналом; не володіють навичками повзання і лазіння. Діти середніх груп №№1,8 вміють за нагадуванням дорослих зберігати правильну поставу в процесі різних видів діяльності; володіють навичками лазіння у своєму індивідуальному темпі, володіють способом метання на дальність; виявляють старанність у виконанні рухів для отримання позитивної оцінки дорослого, активно беруть участь у рухливих іграх, вправах спортивного характеру. Проте деякі діти середніх груп виявляють труднощі  у  правильному ловінні і киданні м’яча кистями обох рук, правильному виконанні вправ з рівноваги. Майже всі діти старших груп №№2,6 знають слова-назви предметів, дій на фізкультурну тематику, володіють технікою виконання різних видів фізичних вправ, ходять та бігають легко, ритмічно, виконують різноманітні дії з м’ячем, володіють різними видами лазіння, володіють навичками шикування, виявляють активність в рухливих іграх, вправах спортивного характеру,  витримку, позитивні емоції під час виконання фізичних вправ, прикладають вольові зусилля у подоланні труднощів у руховій діяльності. Разом з тим,  деякі дітей старших груп на недостатньому рівні володіють способами метання, під час замаху  вагу тіла не переносять на опірну ногу.

Як показало вивчення стану виконання розділу програми «Мовлення дитини», загальний показник успішності  дітей – 63%. Діти молодших груп №№4,5,9  правильно називають навколишні предмети, тварин та їх малят, вживають узагальнювальні слова; вживають ввічливі слова: звертаються з проханням, вживають слова привітання, прощання. Водночас 39% дітей молодшої групи №4, 36% дітей інклюзивної молодшої групи №5  та 33% дітей логопедичної молодшої групи №9 не вміють будувати описову розповідь про іграшку, складати прості сюжетні розповіді за змістом картинки; мають труднощі у побудові діалогу на запропоновану тему, веденні розмови у спеціальних мовленнєвих ситуаціях; затрудняються у переказуванні знайомих казок за допомогою навідних питань, не вміють передавати мову персонажів. Діти середніх груп №№1,8 правильно називають предмети та явища навколишнього світу, дії; групують предмети за їх характерними ознаками, вживають слова на позначення форми кольору, смаку; вміють спілкуватися з дорослими та однолітками відповідно до етичних норм, вміють уважно слухати розповідь вихователя. Однак  50 % дітей групи №1 та 50% дітей логопедичної  групи №8  мають проблеми у роздільному вимовлянні слів у звукосполученнях  з апострофом, вимовлянні певних видів звуків (г,к,х,б,ж,ч,ш,з,ц,с,р); важко вдається цим дітям порівняльний опис двох предметів, складання невеликих описових розповідей за структурно-синтаксичною схемою, сюжетних розповідей. Діти старших груп №№2,6  володіють правильною вимовою звуків, доречно використовують у мовленні різні частини мови, вербальні засоби виразності; спілкуються з однолітками і дорослими, дотримуючись культури спілкування, вміють будувати діалоги, ставити різні типи запитань, складати різні види розповідей, переказувати, складати окремі речення за малюнками, вміють утворювати нові слова за допомогою префіксів, суфіксів, узгоджувати іменники з різними частинами мови, розрізняють голосні і приголосні. Але у  деяких дітей виникають труднощі із римуванням слів, під час добирання слів – антонімів, у вживанні та узгодженні кількісних та порядкових числівників з іменниками, у складанні поширених речень та створенні розповіді за картиною.

Не повною мірою вирішується  питання виконання програми з розділу «Дитина в соціумі»  в усіх групах (71%). Майже всі діти молодших груп №№4,5,9 знають імена вихователів, однолітків, ознайомлені з найпростішими формами звертання до дорослих і однолітків з проханням, подякою, вітанням,   мають уявлення про призначення кожної кімнати групи,  іграшки і правила спільної гри, знають про роль членів сім’ї. Однак 43% дітей молодшої групи №5 та 33% дітей групи  №9 не знають імена всіх членів своєї родини, свою адресу; мають труднощі в розумінні понять правий – лівий; не мають сформованих знань про професії працівників дитсадка за програмою. Більшість дітей середніх груп №№1,8 ознайомлені з призначенням кухні, медичного кабінету та пральні; знають імена друзів, ім’я та по-батькові вихователів  та їх помічників. Проте частині дітей середніх груп  важко вдається запам’ятовування прізвищ, майже всі не знають про свої права та обов’язки в сім’ї, деякі діти  не мають достатніх уявлень про позитивні та негативні риси характеру, не володіють правилами етикету під час їжі. Майже всі діти старших груп №№2,6 ознайомлені з приміщеннями та працівниками дошкільного закладу,  доброзичливі у взаєминах з вихователями, дорослими, знають імена та прізвища свої, своїх батьків, родичів; володіють правилами сімейного етикету, поведінки в гостях, вміють дарувати та приймати подарунки, усвідомлюють своє місце серед інших людей, розрізняють представників чоловічої та жіночої статі, позитивно ставляться до своєї статевої належності, знають назви частин свого тіла; вміють переживати невдачі, уникати конфліктних ситуацій, мають навички взаємоповаги  у спілкуванні один з одним та у спільній діяльності. Деякі діти старших груп плутаються у назвах професій дорослих, які працюють у дошкільному закладі, та їх іменами, по-батькові; не знають своїх прав та обов’язків у сім’ї.

Вивчення літературної компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Літературна скринька», у середньому,   складає 64%. Діти молодших груп №№4,5,6 слухають і розуміють зміст художніх творів, мають інтерес до книги, декламують вивчені вірші з пам’яті, відтворюють добре відомі твори в нескладній ігровій діяльності, проте мають утруднення в пригадуванні творів за фрагментами, назвою. 43% дітей молодшої групи №4, 70% дітей молодшої групи №5 та 33% дітей молодшої групи №9 не вміють правильно оцінювати поведінку персонажів творів, не вміють бережно поводитися з книгами, відтворювати невеликі твори з пам’яті. Майже всі діти середніх груп №№1,8 виявляють інтерес до дитячої художньої літератури, уважно слухають і розуміють зміст прочитаного, пригадують твори за фрагментами та ілюстраціями, виявляють інтерес до роботи з книгою. Проте 33% дітям середньої групи №1 та 32% дітей середньої групи №8 важко вдається відтворювати знайомі художні твори в іграх-драматизаціях. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але не завжди адекватно оцінюють поведінку персонажів твору. Опитування дітей старших груп №№2,6 показали, що усі діти  пригадують повну назву твору, його автора, розуміють ідею твору, оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; майже всі діти проявляють інтерес до книги, орієнтуються в структурі книги. Проте деякі діти  мають проблеми щодо орієнтування  в композиційній структурі твору, у визначенні його жанру, не всі діти розуміють та вірно пояснюють прихований зміст приказок та прислів’їв, не вміють розіграти добре відомий твір у театралізованій діяльності.

Аналіз виконання програми з розділу «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» (74%) свідчить, що найкращі показники у групах №№4,2,6 водночас  на недостатньому рівні простежується динаміка досягнень дітей у групах №№5,9.  Діти молодших груп №№4,5,9 уміють обстежувати предмет та називати його величину. Більшість з них знають назви об’ємних і площинних  геометричних фігур, вміють визначати просторові співвідношення предметів стосовно себе. Однак 43% дітей молодшої групи №5 та 33% дітей молодшої групи №9 мають певні  труднощі у вживанні термінів, які виражають положення предметів у просторі, визначенні частини доби  на основі спостережень за природними ознаками; у порівнюванні множини шляхом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше, стільки ж); затрудняються у порівнянні геометричних фігур з предметами, схожими за формою; погано орієнтуються у часових відношеннях (сьогодні – завтра). Більшість дітей середніх груп №№1,8  вміють перелічувати предмети, рахують до 4-х, знають цифри, при перелічуванні предметів числа називають по порядку, вміють групувати  та упорядковувати предмети  та знайомі геометричні фігури за формою, кольором, величиною. Однак деякі діти середніх груп  мають труднощі у  визначенні просторового розміщення предмету стосовно себе та кількісного відношення між предметними множинами, встановленні взаємно однозначної відповідності між елементами двох множин. Діти старших груп №№2,6 спроможні добирати один або кілька предметів за двома ознаками; розпізнавати геометричні фігури та називати їх; розрізняти назви днів тижня, місяця; лічити предмети у межах 6, котрі по різному розміщені на площині; класифікувати та впорядковувати предмети, геометричні фігури.  Однак деякі діти не вміють утворювати нове число різними способами, складати та обчислювати приклади на додавання та віднімання, аналізувати просторове розміщення предметів.

Наслідки вивчення  досягнень дітей щодо виконання розділу програми «Музичний калейдоскоп» показали,  що рівень реалізації програмових завдань становить 79%. Педагоги створюють умови для розви­тку у дітей музичних здібностей. Майже всі діти молодших груп №№4,5,9  вміють слухати музичний твір до кінця, визначати зміни у стилі звучання мелодії (голосно – тихо). Більшість з них вміють правильно передавати характер пісні (весело, спокійно), співати; мають навички емоційно-виразного втілення музично-ігрових образів; загальні поняття про музичні інструменти та їх назви, знайомі із звучанням шумових та ударних музичних інструментів. Однак деяким дітям молодших груп складно розрізняти характер музики; співати природним голосом, без напруження; правильно дихати під час співу, відтворювати мелодію у зазначеному діапазоні; узгоджувати рухи відповідно до характеру звучання музики. Більшість дітей середніх груп №№1,8  емоційно відгукуються на різнохарактерні музичні твори, вміють визначати характер музики, володіють знаннями про засоби музичної виразності; вміють виразно співати природнім голосом, правильно передавати різний характер пісень; вміють ритмічно та виразно рухатися, виконувати рухи відповідно до темпу музики, правильно передавати ігрові образи; вміють грати на знайомих музичних інструментах. Однак деяким дітям середніх груп  важко визначати жанр музичного твору; правильно дихати між короткими музичними фразами, рухатись у парах, по одному, у парах по колу; мають труднощі у відтворенні ритмічного малюноку співаночок.  Діти старших груп №№2,6 спроможні свідомо сприймати образний зміст музичного твору та визначати його словами, розрізняти звучання музичних інструментів різних груп; вміють співати природним голосом, інтонаційно, виразно, посилюючи та послаблюючи звучання, відтворювати характер та зміст пісні, співати хором; рухаються відповідно до змін характеру музики та її емоційно-образного змісту, реагують на початок та закінчення музики.  Однак деякі діти старших груп не вміють визначати назву твору та його композитора, впізнавати музику за її вступом та закінченням; вчасно починати та закінчувати пісню, прискорювати та уповільнювати її темп; володіють навичками правильного виконання танцювальних рухів

Середній показник виконання  розділу програми «Гра дитини» склав 76%. У більшості дітей розвинута потреба гратися з однолітками, відтворювати у творчих іграх  реальні та казкові ситуації; прослідковується вміння створювати власний задум у різних видах творчих ігор;  діти  мають знання про різні види ігор, володіють вміннями організовувати ігри  спільно з однолітками, розгортати та позначати словами ланцюжок предметних рольових дій. Діти молодших груп №№4,5,9 виявляють зацікавленість до ігор, бажання гратися; вміють промовляти уривки з літературних творів від дійової особи гри, супроводжують ігрові висловлювання відповідними рухами. Проте деякі діти молодших груп не проявляють дбайливе ставлення до іграшок, будівель однолітків, не можуть створювати елементарні сюжети індивідуальної гри, не вміють вести простий діалог з іншим учасником гри. Майже всі діти середніх груп №№1,8 беруть активну участь у іграх різних видів, вміють розгортати та позначати словами предметні дії у процесі гри, вміють висловлювати свої задуми, позитивно відгукуються на пропозиції однолітків, мають художній смак, почуття симетрії та пропорції  окремих елементів споруд, підтримують порядок у зоні конструктивно-будівельних ігор, вміють за допомогою діалогів створювати елементарні ігрові образи, мають елементарні навички мови жестів. Проте  деякі діти не можуть створювати задум майбутньої гри, не володіють узагальненими способами побудови ігрового образу,  не вміють передавати мімікою певний стан людини,  діяти узгоджено, уникати конфліктів. Більшість дітей старших груп №№2,6  вміють розігрувати інсценівки  за змістом знайомих літературних творів,  інтонаційно передавати емоційний стан персонажів у  іграх-драматизаціях; виявляють бажання брати участь у різноманітних іграх. Однак деякі діти проявляють  труднощі щодо дотримання норм спілкування під час гри, використання предметів-замінників у самостійних іграх; однак деякі діти не мають сформованих навичок володіння мовою жестів та імітаційними рухами.

Рівень реалізації програмових завдань з розділу «Образотворча майстерня» становить 74%. Більшість дітей із задоволенням «занурюються» в світ мистецтва, емоційно відгукуються на прояви прекрасного в природі, із задоволенням беруть участь у колективних творчих роботах, володіють навичками малювання, ліплення, аплікації та конструювання відповідно до програмових вимог.  Діти молодших груп №№4,5,9 із захопленням малюють, ліплять, створюють прості композиції в аплікації з допомогою вихователя, із задоволенням малюють пальчиками, пензликами, олівцями, фломастерами, крейдою.  Але деякі діти молодших груп  не вміють правильно тримати пензлик,  передавати форми у ліпленні, не всі володіють прийомами скочування, розкочування, розтягування. Майже всі діти середніх груп №№1,8 мають уявлення про три основні кольори, вміють знаходити нові за допомогою механічного та цілеспрямованого змішування, друкувати опалим листям; використовують у малюванні дрібні та широкі горизонтальні мазки,  ознайомлені з пейзажем; володіють навичками виконання різних прийомів ліплення. Однак деякі діти не вміють, змішуючи на палітрі, знаходити сім інших кольорів, використовувати штриховку, не володіють деякими прийомами ліплення: розтягування, притискання, обліплювання предметів. Більшість дітей старших груп №№2,6 мають уявлення про колір, форму, розмір, матеріали й техніку виконання різних робіт, вміють працювати з різними матеріалами, ознайомлені з  натюрмортом, пейзажом, мають навички у виконанні різних прийомів ліплення, вміють користуватися стекою, кольором передавати настрій, у роботі використовують пластилін, глину, природній матеріал. Проте деякі діти старших груп мають труднощі у використанні знайомих технік замальовування, створення тла; користуванні фарбами, використанні графічних та живописних технік.

Вивчення компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Дитина в природному довкіллі», у середньому,   склав 74%. Майже всі діти  виявляють позитивні емоційно-естетичні реакції на явища та об’єкти природи, бажання  самостійно діяти у природі.  Діти молодших групп №№4,5,9 демонструють прагнення до практичної діяльності в природі, орієнтуються в рослинах, які ростуть на території дитячого садка, мають уявлення про частини рослини, їх характеристики (колір, запах), характерний догляд за ними, про особливості будови тварин, птахів та комах за програмою. Проте деякі діти  недостатньо інформовані про рослини, які ростуть на городі, в кімнаті, про зміни, що відбуваються в житті птахів та тварин восени. Більшість дітей середніх групп №№1,8 знають кімнатні рослини за програмою (алоє, традесканція), їх ознаки та характеристики, мають знання про свійських тварини, їх назви, найелементарніші правила поводження з тваринами, разом з вихователем виокремлюють характерні  ознаки представників тваринного світу. Разом з тим деякі  діти середніх груп не орієнтуються у найелементарніших зв’язках між явищами осінньої природи і змінами в житті тварин, не усвідомлюють залежності діяльності дорослих і дітей від погодніх умов. Діти старших груп №№2,6 мають уявлення,  для чого рослині коріння і листки, про корисність овочів і фруктів, вміють розпізнавати рослини за формою листя, за характерними ознаками плодів,  вміють розрізняти тварин за їхніми зовнішніми ознаками, знають диких та свійських тварин,  перелітних та зимуючих птахів за програмою, мають чіткі знання про  залежність одягу  від сезону. Однак контрольними опитуваннями встановлено, що деякі діти  не мають чітких знань про культурні та лікарські рослини, не вміють виділяти найважливіші ознаки осені, не орієнтуються у змінах рослинного і тваринного світів восени.

Вивчення літературної компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Театральна мозаїка», у середньому,   склав 69%. Діти молодших груп №№4,5,9 ознайомлені з різними видами театру (відповідно до віку), вміють емоційно відгукуватися на зміст вистав та постановок, охоче беруть участь у показі інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань), беруть участь у створення нескладних елементів декорації та іншого театрального реквізиту з допомогою вихователя, батьків і  самостійно, виявляють позитивне ставлення до виконання  ролей, мають елементарні знання про закулісний простір (види театру, його будову, професії). 48% дітей молодшої групи №4 та 36% дітей молодшої групи №5 в не достатній мірі виявляють творчі здібності в елементарній театралізованій діяльності,  знають, але не завжди виконують правила поведінки у театрі, не охоче беруть участь в обговоренні інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань). Майже всі діти середніх груп №№1,8 ознайомлені з елементарними основами театрознавства, емоційно сприймають й відгукуваться на театральні вистави та інсценівки у виконанні дорослих, охоче беруть участь у коротких етюдах на формування елементів акторської майстерності, знають та називають види театрів відповідно до віку, ознайомлені з мистецтвом ляльководіння та основами сценографії. Проте 30% середньої групи №1 мають складність у відтворенні літературних текстів напам’ять у процесі театралізованих ігор та сценічних театральних  постановках. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але не завжди адекватно виявляють розуміння моралі літературного твору. Опитування дітей старших груп №№2,6 показали, що усі діти аналізують зміст вистави, у якій беруть пасивну чи активну участь, проявляють навички володіння акторськими та режисерськими уміннями  пригадують повну назву твору, його автора, розуміють ідею твору, оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; не  всі діти проявляють інтерес до книги, орієнтуються в структурі книги. Проте деякі діти старших груп   мають проблеми щодо орієнтування  в композиційній структурі твору, у визначенні його жанру, не всі діти розуміють та вірно пояснюють прихований зміст приказок та прислів’їв, не вміють розіграти добре відомий твір у театралізованій діяльності.

ДОВІДКА

про результати  оцінювання досягнень дітей щодо  засвоєння програми «Дитина»

у ІІ кварталі 2019-2020 навчального року ЗДО  № 23

            Оцінка якості виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей  проводилась вихователями дошкільних груп за участю вихователя-методиста Гурської А.Ю., завідувача Коваленко А.С., практичного психолога Коваленко О.Ю. з 24.02.2020 по 28.02.2020.

Мета оцінювання: визначення   компетентності дитини щодо завдань  з  розділів програми «Дитина» –  «Здоров’я та фізичний розвиток», «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Образотворча майстерня», «Музичний калейдоскоп»,  «Літературна скринька», «Театральна мозаїка».

        Оцінювання показників розвитку дітей проводилось інтегровано, мало орієнтацію на визначення життєвої компетентності дитини, формування її цінностей, поведінковий аспект, реалізацію потенціалу дитини, її природних можливостей, на прогрес у досягненнях дитини.

З метою методичного забезпечення оцінювання рівня засвоєння програмових вимог були визначені критерії оцінювання розвитку дитини, виокремлені відповідно до її вікових можливостей. Оцінювання проводилось різноманітними методами, за допомогою опитувань, аналізу продуктів діяльності дітей, дидактичних,  розвивальних, творчих ігор, вправ та завдань, під час проведення підсумкових занять, індивідуальних і групових бесід, шляхом спостережень діяльності дітей під час режимних моментів.

Обстеженнями було охоплено 144 дитини.

Загальний показник засвоєння програм розвитку, виховання і навчання дітей за ІІ квартал 2019-2020 навчального року складає 75% (у І кварталі – 72%).

Отримані результати оцінювання рівня засвоєння дітьми програм розвитку, виховання і навчання дітей за ІІ квартал 2019-2020 навчального року свідчать про стабільно  високі показники щодо виконання завдань розділу програми «Здоров’я та фізичний розвиток» (82%). Завдяки спрямування вихователями усіх груп  роботи на забезпечення рухової активності дітей та на покращення їх фізичного розвитку, більшість дітей намагаються контролювати поставу, виявляють вправність  у виконанні рухів, уміють самостійно виконувати оздоровчі процедури; володіють навичками особистої гігієни та самообслуговування, слідкують за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду;  знають основні назви фізичних вправ, елементи техніки виконання рухів, виконують загальнорозвивальні вправи відповідно до зразка, знають назви фізкультурного інвентарю та обладнання; мають потребу у руховій діяльності. Майже всі діти молодших груп №№4,5,9 володіють елементарними знаннями про  гігієну тіла та  предметного оточення; мають уявлення про техніку виконання рухів, володіють навичками повзання, підлізання, лазіння; володіють навичками шикування та перешиковування, виявляють  сміливість, рішучість, витримку та наполегливість у руховій діяльності, намагаються дотримуватись норм  товариських та доброзичливих взаємовідносин з товаришами. Однак деякі діти молодших груп не вміють підлазити та перелазити через перешкоду; відштовхуватися обома ногами  виконуючи стрибки у довжину з місця, перестрибувати через невисокі предмети. Діти середніх груп №№1,8 володіють необхідними  навичками особистої гігієни та самообслуговування, усвідомлюють необхідність збереження правильної  постави у різних видах діяльності; правильно ловлять і кидають м’яча кистями обох рук, правильно виконують  вправи з рівноваги; виявляють почуття товариськості, співчуття  до свої  однолітків у процесі рухової діяльності. Однак деякі діти мають труднощі  у  шикуванні в колону, перешиковуванні у дві колони; прийманні  правильного вихідного положення для виконання стрибка у довжину з місця. Майже всі діти старших груп №№2,6  мають знання про необхідність збереження  правильної постави у різних видах діяльності; вміють стрибати у довжину з місця та у глибину, в рухливих іграх виконують складні  рухи з використанням предметів, залюбки беруть участь у естафетах, уміють зберігати рівновагу, виявляють уміння координувати рухи в руховій діяльності, мають і уявлення та первісні навички ходіння на лижах; виявляють вправність у виконанні рухів для отримання позитивної оцінки дорослого та однолітків. Разом з тим, діти старших груп мають недостатні знання про види спорту та видатних спортсменів.

Як показало вивчення стану виконання розділу програми «Мовлення дитини» (загальний показник – 71%), найкращі показники у групах №№4,6. На недостатньому рівні досягнення дітей у групах №№1,5,8,9. Діти молодших груп №№4,5,9  правильно називають ознаки навколишніх предметів, у мовленні користуються різними частинами мови,  правильно вживають узагальнювальні слова (квартира, одяг, взуття); вживають ввічливі слова: висловлюють подяку; з допомогою дорослого переказують невеликі знайомі казки та оповідання. Однак деякі діти молодших груп  не вміють правильно вживати відмінкові форми, узгоджувати іменники з прикметниками, будувати описову розповідь про іграшку, складати прості сюжетні розповіді за змістом картинки; мають труднощі у побудові діалогу на запропоновану тему, веденні розмови у спеціальних мовленнєвих ситуаціях; затрудняються у переказуванні знайомих казок за допомогою навідних питань, не вміють передавати мову персонажів. Діти середніх груп №№1,8 говорять чітко, правильно виразно, виконують частковий звуковий аналіз  слова, правильно називають ознаки навколишнього світу; вживають слова на позначення величини; правильно вживають відмінкові закінчення; вживають звертання, слова ввічливості, вміють уважно слухати розповідь однолітка. Однак 30% дітей середньої групи №1 та 41% дітей середньої групи №8 не вміють правильно вживати дієслівні форми, граматично правильно будувати речення, встановлювати місце заданого звука у слові, зв’язно розповідати за знайомою сюжетною картинкою, орієнтуватися в частині доби. Діти старших груп №№2,6  правильно наголошують слова, вміють інтонацією передавати різний емоційний стан; доречно користуються в мовленні узагальнювальними поняттями, спроможні добирати синоніми; правильно вживають відмінкові закінчення; доречно відповідають на поставлені запитання; вміють складати окремі речення за малюнками, утворювати нові слова за допомогою злиття двох основ; розуміють і розрізняють слова-назви. Однак деякі діти старших груп мають труднощі у складанні поширених речень,   розумінні абстрактних понять та створення творчої розповіді за картиною.

Аналіз виконання програми з розділу «Дитина в соціумі» (75%) свідчить, що найкращі показники у групах №№2,4,6,8 водночас  на недостатньому рівні простежується динаміка досягнень дітей у групах №№1,5,9.  Майже всі діти молодших груп №№4,5,9 мають уявлення про людське житло, предмети домашнього побуту та вжитку; вміють користуватися своїм рушником, носовою хустинкою, правильно вмиватися,  одягатися та роздягатися; впізнають і називають овочі і фрукти за формою і за кольором, порівнювати їх між собою; вміють розрізняти одяг і взуття за розміром, кольором і призначенням, мають уявлення про національний одяг. Проте деякі діти молодших груп мають труднощі в розумінні призначення деяких предметів побуту, батьківських та своїх домашніх обов’язків, понять правий – лівий; не завжди дбайливо ставляться до одягу та взуття,  вміють розрізняти одяг дорослих та дітей. Більшість дітей середніх груп №№1,8 мають уявлення про житло в Україні, ознайомлені з особливостями сільського подвір’я, мають знання про інтер’єр української хати, ознайомлені з мистецтвом вишивання; мають знання про побутову техніку, її призначення та матеріал, з якого вона зроблена; доглядають за собою, дотримуються правил гігієни; мають уявлення про різновиди одягу та взуття, розрізняють дитячий, чоловічий та жіночий одяг, взуття, добирають одяг відповідно до пори року. Проте деякі діти проявляють труднощі у порівнянні одягу та взуття за кольоровою гамою, матеріалом; сервіруванні столу відповідно до етикету, дотримуванні правил безпечного користування побутовими приладами. Майже всі діти старших груп №№2,6 знають назви частин свого тіла, їх функції; володіють навичками гігієни, ретельно їх виконують; усвідомлено оперують займенником «я», позитивно ставляться до своєї статевої належності; мають уявлення про різновиди сучасного житла, зовнішній вигляд будинка, інтер’єру кімнат у ньому;  мають уявлення про оформлення традиційної української садиби; значення рослин символів; мають знання про предмети побуту, їх призначення, дотримуються правил безпечного поводження з ними; мають уявлення про основні страви української кухні; мають уявлення про національний одяг та взуття українців, про способи його виготовлення та прикрашання.

Добрих результатів в усіх групах діти досягли у виконанні розділу програми «Гра дитини» (79%). У більшості дітей розвинута потреба гратися з однолітками;  діти  мають знання про різні види ігор, володіють вміннями організовувати ігри  спільно з однолітками. Діти молодших груп №№4,5,9 виявляють зацікавленість до ігор, бажання гратися; з допомогою вихователя створюють елементарний сюжет гри, через зміст ролі розгортають взаємодію з однолітками, ведуть простий діалог з іншим учасником гри, супроводжуючи його відповідними рухами, за вказівкою вихователя наводять прядок в ігровому куточку. Проте деякі діти молодших груп не можуть розгортати елементарні сюжетні лінії з двох ігрових ситуацій, застосовувати в іграх знання отримані на занятті, проявляти дбайливе ставлення до іграшок, будівель однолітків. Майже всі діти середніх груп №№1,8 беруть активну участь у іграх різних видів, вміють висловлювати свої задуми, позитивно відгукуються на пропозиції однолітків, мають художній смак, почуття симетрії та пропорції  окремих елементів споруд, підтримують порядок у зоні конструктивно-будівельних ігор, мають елементарні навички мови жестів. Однак деякі діти середніх груп не вміють створювати задуму майбутньої гри та втілювати його у життя, не володіють узагальненими способами побудови ігрового образу, налагоджують взаємодію з партнерами по грі. Більшість дітей старших груп №№2,6 відтворюють у творчих іграх реальні та казкові ситуації, спираючись на знання про навколишній світ та свій досвід; цікаво та змістовно розгортають сюжети гри у різних видах ігор;  виявляють уміння організовувати ігри спільно з однолітками, бажання брати участь у різноманітних іграх, використовують предмети-замінники у самостійних іграх вправно розподіляють ролі, будують діалоги відповідно до ігрового задуму, використовуючи наявний мовленнєвий досвід, запас слів, володіють мовою жестів так імітаційними рухами, прибирають ігровий куточок

Аналізуючи досягнення дітей щодо виконання розділу програми «Дитина в природному довкіллі», можна констатувати, що добрих результатів досягли усі групи (75%). Майже всі діти  виявляють позитивні емоційно-естетичні реакції на явища та об’єкти природи, бажання  самостійно діяти у природі.  Діти молодших групп №№4,5,9 демонструють прагнення до практичної діяльності в природі, проявляють активність у засвоєнні матеріалу природного змісту, орієнтуються у природному оточенні, виділяють найважливіші ознаки сезонів (тепло – холодно, дощ – сніг). Однак деякі діти молодших груп не орієнтуються в рослинах куточку природи, не мають уявлення про частини рослини, їх характеристики (колір, запах), характерний догляд за ними, про особливості будови зимуючих птахів за програмою. Більшість дітей середніх групп №№1,8 зацікавлено пізнають природу, із задоволенням висловлюють враження від спілкування з нею; виявляють інтерес до інформації природничого змісту, проявляють пізнавальну активність, допитливість; прагнуть до самостійних практичних дій у куточку природи (доглядають за рослинами, годують рибок, папуг), знають кімнатні рослини згідно з програмовими вимогами, їх ознаки та характеристики, про зимуючих птахів, пристосування диких тварин до умов зовнішнього середовища взимку. Діти старших груп №№2,6 мають виражений інтерес до інформації природничого характеру, бажання зрозуміти суть явищ, виявляють прагнення до самостійних дій у куточку природи;  вміють розрізняти тварин за їхніми зовнішніми ознаками, знають диких та свійських тварин,  перелітних та зимуючих птахів за програмою, мають чіткі знання про  залежність одягу  від сезону. Однак деякі діти старших групп не мають чітких знань про культурні  рослини, не вміють виділяти усі ознаки зими, слабко орієнтуються у змінах рослинного і тваринного світів узимку.

Виконання програми з розділу «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»  складає 75%. Діти молодших груп №№4,5,9  уміють обстежувати предмет, показати жестами, руками величину предмета; визначають особливості об’ємних фігур способом прокочування їх по столу. Більшість з них порівнюють контрасні  за кількістю множин предметів, рахують предмети,  вживаючи слова-числівники. Однак деякі діти мають труднощі у вживанні термінів, які виражають положення предметів у просторі, групуванні предметів за величиною. Більшість дітей середніх груп №№1,8  вміють перелічувати предмети, починаючи з числа «один» без пропусків, співвідносять цифру з числом і навпаки, при перелічуванні предметів числа називають по порядку, вміють групувати  та упорядковувати предмети  та знайомі геометричні фігури за шириною, кількістю; вміють встановлювати взаємно однозначну відповідність  між елементам двох множин. Однак 35% деякі діти при перелічуванні предметів, називають один і той же предмет двічі, не вміють переміщатися в просторі за заданим напрямком. Діти старших груп №№2,6   спроможні добирати один або кілька геометричних фігур за двома ознаками; аналізувати просторове розміщення предметів у більш складних ситуаціях; лічити у межах 8 предмети, котрі по різному розміщені на площині,  хаотично та лінійно; класифікувати та впорядковувати предмети, числові картки, геометричні фігури за певною ознакою, утворювати нове число різними способами.  Однак деякі діти не вміють розв’язувати задачі на знаходження суми та остачі за допомогою практичних дій.

Варто зазначити, що на достатньому рівні виконувались завдання розділу програми «Образотворча майстерня» (76%). Більшість дітей із задоволенням «занурюються» в світ мистецтва, емоційно відгукуються на прояви прекрасного в природі, із задоволенням беруть участь у колективних творчих роботах, володіють навичками малювання, ліплення, аплікації та конструювання відповідно до програмових вимог.  Діти молодших груп №№4,5,9 із захопленням розповідають про те, що створили на заняттях, залюбки працюють разом з іншими над створенням композиції, прибирають робоче місце, із задоволенням малюють нетрадиційними техніками.  Але деяким дітям молодших груп не вдається правильно тримати пензлик,  передавати форми у ліпленні, не всі володіють прийомами скочування, розкочування, розтягування. Майже всі діти середніх груп №№1,8 мають уявлення про основні кольори, вміють знаходити нові за допомогою механічного та цілеспрямованого змішування, використовують у малюванні дрібні та широкі горизонтальні мазки; ознайомлені з пейзажем,  натюрмортом; володіють навичками виконання різних прийомів ліплення. Однак деякі діти середніх груп не вміють, змішуючи на палітрі, знаходити інші кольори; не володіють певними прийомами ліплення (розтягування, притискання, обліплювання предметів). Більшість дітей старших груп №№2,6 мають уявлення про колір, форму, розмір, матеріали й техніку виконання  образотворчих  робіт, вміють працювати з різними матеріалами, ознайомленні з   жанрами  образотворчого мистецтва, мають навички у виконанні різних прийомів ліплення, вміють користуватися стекою, кольором передавати настрій, у роботі використовують пластилін, глину, природній матеріал.

Вивчення  досягнень дітей щодо виконання розділу програми «Музичний калейдоскоп» показали,  що рівень реалізації програмових завдань становить 78%. Педагоги створюють умови для розви­тку у дітей музичних здібностей. Майже всі діти молодших груп №№4,5,9  вміють слухати музичний твір до кінця, визначати зміни у стилі звучання мелодії (голосно – тихо). Більшість з них вміють правильно передавати характер пісні (весело, спокійно), співати; мають навички емоційно-виразного втілення музично-ігрових образів; загальні поняття про музичні інструменти та їх назви, знайомі із звучанням шумових та ударних музичних інструментів. Однак деяким дітям молодших груп складно розрізняти характер музики; співати природним голосом, без напруження; правильно дихати під час співу, відтворювати мелодію у зазначеному діапазоні; узгоджувати рухи відповідно до характеру звучання музики. Більшість дітей середніх груп №№1,8  емоційно відгукуються на різнохарактерні музичні твори, вміють визначати характер музики, володіють знаннями про засоби музичної виразності; вміють виразно співати природнім голосом, правильно передавати різний характер пісень; вміють ритмічно та виразно рухатися, виконувати рухи відповідно до темпу музики, правильно передавати ігрові образи; вміють грати на знайомих музичних інструментах. Однак деякі діти мають труднощі у визначенні жанру музичного твору; у правильному диханні між короткими музичними фразами, рухах у парах, по одному, у парах по колу; не вміють відтворювати ритмічний малюнок співаночок.  Діти старших груп №№2,6 спроможні свідомо сприймати образний зміст музичного твору та визначати його словами, розрізняти звучання музичних інструментів різних груп; вміють співати природним голосом, інтонаційно, виразно, посилюючи та послаблюючи звучання, відтворювати характер та зміст пісні, співати хором; рухаються відповідно до змін характеру музики та її емоційно-образного змісту, реагують на початок та закінчення музики.  Однак не всі діти вміють визначати назву твору та його композитора, впізнавати музику за її вступом та закінченням; вчасно починати та закінчувати пісню, прискорювати та уповільнювати її темп; володіють навичками правильного виконання танцювальних рухів

Не повною мірою вирішується  питання виконання програми з розділу «Літературна скринька». За даними підсумкових занять і контрольних опитувань показник літературної компетентності дітей в усіх дошкільних групах продовжує залишатися стабільно невисоким  – 71%. Діти молодших груп №№4,5,9 слухають і розуміють зміст програмових художніх творів, бережно поводяться з книгами, декламують вивчені вірші з пам’яті, відповідають на нескладні запитання за змістом добре відомих творів. Проте 30% дітей молодшої групи №5 і 33% дітей молодшої групи №4 мають труднощі в пригадуванні творів за ілюстраціями, не вміють правильно оцінюють поведінку персонажів творів. Майже всі діти середніх груп №№1,8 виявляють бажання слухати художні твори, пригадують повну назву автора твору за фрагментами та ілюстраціями. Більшість дітей із задоволенням розглядають ілюстрації в книзі, відтворюють знайомі художні твори в режисерських іграх. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але 39% дітей середньої групи №1 не завжди адекватно оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; погано орієнтуються в структурі книги. Діти старших груп №№2,6 пригадають назву твору, його автора; розуміють ідею твору; аналізують вчинки персонажів, упізнають на портретах відомих українських письменників; бережно ставляться до книги, відтворюють зміст художнього твору у театралізованих іграх. Однак деякі діти не спроможні визначити за малюнком на обкладинці, про що розповідатиметься у книзі, розрізнити літературний жанр на слух, дослівно переказати оповідання за ілюстраціями.

Вивчення літературної компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Театральна мозаїка», у середньому,   склав 71%. Діти молодших груп №№4,5,9 ознайомлені з різними видами театру (відповідно до віку), вміють емоційно відгукуватися на зміст вистав та постановок, охоче беруть участь у показі інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань), беруть участь у створення нескладних елементів декорації та іншого театрального реквізиту з допомогою вихователя, батьків і  самостійно, виявляють позитивне ставлення до виконання  ролей, мають елементарні знання про закулісний простір (види театру, його будову, професії). 30% дітей молодшої групи №5 та 33% молодшої групи №4 в не достатній мірі виявляють творчі здібності в елементарній театралізованій діяльності,  знають, але не завжди виконують правила поведінки у театрі, не охоче беруть участь в обговоренні інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань). Майже всі діти середніх груп №№2,6 ознайомлені з елементарними основами театрознавства, емоційно сприймають й відгукуваться на театральні вистави та інсценівки у виконанні дорослих, охоче беруть участь у коротких етюдах на формування елементів акторської майстерності, знають та називають види театрів відповідно до віку, ознайомлені з мистецтвом ляльководіння та основами сценографії. Проте деякі діти  мають складність у відтворенні літературних текстів напам’ять у процесі театралізованих ігор та сценічних театральних  постановках. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але не завжди адекватно виявляють розуміння моралі літературного твору. Опитування дітей старших груп №№2,6 показали, що усі діти аналізують зміст вистави, у якій беруть пасивну чи активну участь, проявляють навички володіння акторськими та режисерськими уміннями  пригадують повну назву твору, його автора, розуміють ідею твору, оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; майже всі діти проявляють інтерес до книги, орієнтуються в структурі книги.