Освітня діяльність

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення п.3 п.п.6 Закону України “Про освіту”  05.09.2017 №2145-VIII

державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування.

ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ
ЗА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

У 2017-2018 навчальному році колектив закладу дошкільної освіти №23 (далі – заклад) здійснював свою діяльність  відповідно до  Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, нового Санітарного регламенту для дошкільних закладів, Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Положення про дошкільний навчальний заклад (із змінами), Статуту дошкільного навчального закладу №23, Положення про здійснення інноваційної діяльності,  керуючись іншими  нормативно-правовими документами, реалізовував  державну політику у галузі освіти як основи інтелектуального, культурного, духовного, соціального й економічного розвитку особистості, суспільства і держави.

Упродовж навчального року  працювало 10 груп, із них: раннього віку – 2, логопедичних – 3, інклюзивна дошкільна– 1, дошкільних загального розвитку – 4. У минулому навчальному році дошкільний навчальний заклад план по контингенту дітей виконав на 88% (у зв’язку із закриттям груп у липні), середньообліковий склад дітей був 228 при нормі 166.

ДНЗ повністю забезпечений педагогічними кадрами і технічним персоналом.

Аналіз освітнього складу педагогічного колективу:

всього педагогів – 25, із них:

повна вища  освіта – 17 осіб  (68%);

базова вища освіта – 3 особи (12%)

неповна вища – 5 осіб (20%).

Віковий склад педагогів:

До 30 років                              –                       5 осіб,             20%

30-40 років                               –                       4 особи,          16%

40-50 років                               –                       8 осіб,             32%

50-60 років                               –                       7 осіб,              28%

більше 60 років                        –                      1 особа,             4%

Педагогічний стаж:

до 5 років                                –                       6 осіб,              24%

від 5 до 10 років                      –                       2 особи,            8%

від 10 до 20 років                    –                       6 осіб,               24%

від 20 до 30 років                    –                       4 особи,           16%

більше 30 років                       –                      7 осіб,             28%

Кваліфікаційні категорії, розряди:

спеціаліст                                  –                     5 осіб   ,           20%,

спеціаліст І категорії               –                     1 особа,              4%,

спеціаліст ІІ категорії              –                      2 особи,              8%

спеціаліст вищої категорії      –                      9 осіб,               36%,

вихователь 8 розряду              –                      3 особи,             12%,

вихователь 9 розряду              –                      4 особи              20%,

муз.керівник 7 розряду           –                      1 особа,             4%,

звання «Вихователь-методист»–                   2 особи,            8% .

Кількість працівників з нефаховою освітою – 6 (у 2016-2017 н.р. – 4).

Кількість молодих педагогів – 6.

Порівняльний аналіз кількісного та якісного складу педагогічних працівників свідчить про  нестабільність  якісних його показників: збільшення кількості спеціалістів  вищої категорії, але, разом із тим,  збільшення кількості працівників з нефаховою освітою і молодих педагогів, що вплинуло на якість освітнього процесу у закладі.

Упродовж 2017-2018 навчального року педагогічний колектив продовжував працювати над  реалізацією  науково-методичної проблеми – «Підвищення якості освіти, рівня вихованості особистості, професійної компетентності педагога шляхом упровадження гуманної педагогіки та модернізації навчального процесу» та  закінчив роботу у   всеукраїнському експерименті за темою «Створення науково-методичних засад формування у дітей навчально-дослідницьких вмінь». З цією метою виконувались такі  завдання:

 

  1. Забезпечення якості художньо-естетичного розвитку дітей через упровадження інтегративних підходів у мистецькій діяльності.
  2. Підвищення рівня вихованості, соціально-морального розвитку особистості через становлення діяльнісної позиції педагогів.
  3. Збагачення практичних навичок безпеки життєдіяльності дітей шляхом використання новаційних особистісно орієнтовних технологій.

 

Аналіз діяльності д закладу у 2017-2018 навчальному році показав, що пріоритетним  у роботі колективу було спрямування освітнього процесу на забезпечення здоров’язбережного середовища, удосконалення освітніх, корекційно-розвивальних умов у закладі.  Упровадження системи взаємопов’язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, збагачення й розвиток їх творчого потенціа­лу сприяли мотиваційній спрямованості  колективу на  досягнен­ня оптимальних результатів  розвитку дітей. Як результат, успішно забезпечено реалізацію програми «Дитина»; є цікаві власні напрацювання щодо впровадження  стандарту дошкільної освіти.

Педагогічний колектив спрямовував  увагу на узгодження розвивальних підходів у реалізації   Державних стандартів дошкільної та початкової освіти,   проведення наукових досліджень, що забезпечують динамічний розвиток дитини. Забезпечено оптимальний рівень готовності педагогів працювати за новими стандартами дошкільної освіти, свідоме прийняття ними  інтегративних підходів в освіті,  мобілізованість на продуктивну роботу.

Пріоритетні змістові напрямки освітнього процесу  було визначено з урахуванням потреб сьогодення. Налагоджено послідовну систему роботи щодо   підвищення рівня художньо – естетичного розвитку,  забезпечення якості  соціально-морального виховання дітей  на основі модернізації освітнього процесу; посилено увагу до  формування навичок безпеки життєдіяльності кожної дитини. Ефективним засобом активізації творчого потенціалу педагогів стало оволодіння ними  інтерактивними технологіями розвитку  дошкільника, організації освітньої роботи на засадах особистісно зорієнтованого, діяльнісного, компетентнісного підходів.

Значна робота у  закладі проводилася щодо активного упровадження педагогами новітніх педагогічних  технологій   в освітній  процес, використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень. Упродовж навчального року   ефективно  впроваджувалися інформаційно-комунікаційні технології, педагогіка едьютейнменту, дослідче навчання, оздоровлювальні терапії тощо. Організація життєдіяльності дітей продовжувала орієнтовуватися на особистісні досягнення кожної дитини. Однак   вивчення стану розвитку дітей виявило недостатнє упровадження педагогами розвивальних технологій у формуванні предметно-практичної компетенції дітей через трудове і економічне виховання.

Заслуговує схвалення  рівень організації методичної роботи у  закладі.   Чітко реалізовано  роль  і завдання методичної роботи в системі дошкільної освіти завдяки системному підходу в її організації. Упродовж навчального року педагогічним працівникам  надавалися практичні поради, методичні  рекомендації, проводилося індивідуальне та групове консультування.         Розвиток творчої активності педагогічних працівників, як  один із провідних завдань методичної роботи,  було спрямовано на підвищення якості дошкільної  освіти. Здійснювався методичний супровід атестації педагогічних працівників.  Курси підвищення кваліфікації  у 2017-2018 навчальному році на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників пройшли 5 педагогів, що становить 100% від планових передбачень.

Систему методичної роботи становили як традиційні форми (семінари-практикуми, консультації, відкриті покази освітнього процесу, співбесіди, виставки, творчі звіти працівників тощо), так і інтерактивні (воркшоп, майстер-клас,  квест тощо). Заслуговує на схвалення  організація  форм роботи для вдосконалення  фахової майстерності,  підвищення  педагогічної компетентності та  розвитку творчої активності педагогів, таких як слайд-презентації, ведення портфоліо, конкурси «Моє найкраще заняття», «Найкраще розвивальне середовище» та ін. Традиційним   стало проведення Місячника педагогічної майстерності.  У рамках Місячника  були організовані нестандартні форми методичної роботи, відкриті заняття та виховні заходи,  огляд фахових видань та методичної літератури тощо. Нетрадиційно було проведено звіти  педпрацівників, які атестуються. Творчий потенціал на високому рівні педагоги продемонстрували  під час заходу «Педагогічна кухня».

Упродовж навчального року змістовна робота була організована з молодими педагогами. Педагогічне наставництво, стажування,  змістовна  діяльність «Клубу молодого вихователя»  (керівник – Коваленко А.С.) сприяли управлінню  процесом  професійного  зростання   5 молодих педагогів,  з якими проводилися індивідуальні та колективні форми роботи, спрямовані на опрацювання нормативних та інструктивних матеріалів, поліпшення теоретичної підготовки, озброєння  сучасними технологіями дошкільного виховання.  Закріплення наставників сприяло  створенню умов для успішного початку їх професійної діяльності,  адаптації  у педагогічному колективі, формуванню практичних вмінь і навичок.

Підвищенню педагогічної майстерності, розширенню професійного світогляду педагогічних працівників сприяла їх діяльність щодо самоосвіти. Для цього створені всі умови: послуги   мережі Інтернет,  робота бібліотеки методичного кабінету, який забезпечує педагогів фаховою, методичною  та  довідковою літературою. Проведено такі форми роботи  як «Інноваційні родзинки» (обговорення новинок педагогічної літератури),  взаємовідвідування освітнього процесу, взаємоконсультування. Усі педагоги ведуть карти професійного зростання, зошити самоосвіти, мають портфоліо з матеріалами власного досвіду роботи, досвіду працівників дошкілля міста, області, України.

Варто відзначити активну і ефективну участь педагогів  закладу  у 2017-2018 навчальному році  у міських, обласних та  всеукраїнських методичних заходах, а також  результативність і змістовність  2-х форм міської методичної роботи: методоб’єднання  вихователів середніх груп та  Школи наступності і перспективи у роботі перших двох ланок.   Завідувач Коваленко А.С. та вихователь Приймак Н.М. провели  майстер – класи для студентів Черкаського національного університету, завідувач Коваленко А.С. стала переможцем  всеукраїнського конкурсу «Освітній Оскар – 2017».

Посилено увагу до діяльності методичного кабінету, першочергово реалізовувалося завдання підвищення якості науково-методичного супроводу освітнього процесу. Дієвою була робота методичної ради, розпочато роботу щодо упровадження нового Положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти. На базі методкабінету постійно розгортаються різні форми інтерактивної взаємодії педагогів, педагогів і батьків. Кабінет обладнаний мультимедійним проектором,  упродовж навчального року постійно поповнювався інформаційними матеріалами веб-сайт ДНЗ, оновлений інформаційний банк інноваційних технологій, які впроваджуються у практику роботи дошкільних закладів, картотека методичної літератури та матеріалів для роботи над проблемою закладу.  У 2017-2018 навчальному році  продовжувалося здійснення   інформаційно-комунікаційного обслуговування освітнього процесу, значно зросло використання інформаційно-комунікаційних технологій педагогами. Методичний кабінет, усі кабінети спеціалістів і дошкільні  групи обладнані комп’ютерною технікою, усі педагоги мають вільний доступ до мережі Інтернет,  створюють власні та використовують у практичній діяльності цифрові ресурси, які розміщені на освітніх порталах.    Разом з тим потребує продовження навчання педагогів щодо роботи їх у форумах, чатах,  стимулювання  залучення педагогічних працівників до участі в  Інтернет-семінарах,  Інтернет-конференціях, веб-семінарах  тощо.

На підставі  угоди про співпрацю продовжувала здійснюватися тісна взаємодія між дошкільним закладом та загальноосвітньою спеціалізованою школою №5. Відповідно до плану  роботи педагоги взяли участь у спільних формах взаємодії з колективом школи щодо обговорення та узгодження   спільних напрацювань.

Упродовж  навчального року дошкільний заклад продовжував свою діяльність  як опорний з питань безпеки  життєдіяльності дошкільника та цивільного захисту, відповідно до плану та графіку  проведені усі форми роботи для педагогів дошкільних закладів міста.

Варто відзначити результативну  участь педагогічних працівників у 2017-2018 навчальному році  у  виставках: розробки творчої групи «Конструювання дітей дошкільного віку як складова СТЕМ – освіти», вихователя Приймак Н.М. «Едьютейнмент: навчання як розвага», вчителя-логопеда Хотинської О.О. «Інноваційні технології у корекційно –  розвитковій роботі з дітьми з порушеннями мовлення» були презентовані на міській виставці «Освіта Сміли – 2018». Розробки творчої групи і вихователя Приймак Н.М. презентовано  на обласній виставці  «Освіта Черкащини – 2018» та  відзначено як кращі за актуальність  і творчий науково-методичний підхід.

Продовжувалась систематична і планова робота щодо психолого – педагогічної підтримки  обдарованих і здібних дітей.  Вихованка групи №8 Брюзгіна А. взяла участь у міському етапі всеукраїнського конкурсу  обдарованих дітей із категорійних сімей у номінації «Образотворче мистецтво».

Педагогічні працівники  були активними дописувачами фахових видань, систематично упродовж навчального року висвітлювали свою діяльність у засобах масової інформації (програмах «Сміла TV», газеті «Сміла»), на сайтах закладу та сайті  управління освіти, молоді та спорту.

З метою поліпшення якості освіти дітей, широкого рекламування кращого досвіду та новаторських підходів до педагогічної роботи було проведено 9  відкритих показів освітнього процесу за розвивальною моделлю в усіх вікових групах. Систематично впроваджували в роботу з дітьми креативні підходи, використовуючи інноваційні методики, різноманітні форми і методи освітнього впливу вихователі Лапіна Н.М.,  Пілявська Т.М.,  Цибко Л.М., Сікало Ю.В., Хінціцька Т.М, Приймак Н.М.

Продовжувалась робота щодо використання кваліметричної моделі оцінювання з  метою визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.  За встановленими термінами проводилось оцінювання досягнень засвоєння дитиною програмових вимог та рівня розвитку психічних процесів. Загальний показник засвоєння дітьми програми «Дитина» склав за I квартал навчального року 75%, за II квартал – 78%, за III квартал -83%, що свідчить про позитивну  динаміку.

Минулого навчального року колектив продовжував  упровадження системи здоров’язберігаючої роботи за напрямками оздоровчої педагогіки. Постійно проводились  вправи оздоровчих терапій на заняттях та прогулянках, різні види загартування. За результатами оцінювання рівня засвоєння дітьми програми «Дитина» щодо фізичного розвитку високий рівень мають 46 дітей (2015-2016 н.р. – 56), середній – 149 дітей (2015-2016 н.р. – 142) низький – 28 дітей(2015-2016 н.р. – 25). Працював гурток інтенсивного фізичного розвитку і природного оздоровлення з вибіганням босоніж на вулиці при будь – якій погоді. Налагоджена  система медико–педагогічного контролю за фізичним розвитком дитини та комплексний підхід до контролю за проведенням фізкультурних занять сприяли  високій руховій активності дітей. Середні показники моторної щільності фізкультурних занять за даними протоколів у 2016-2017 навчальному році становлять 69-78%,   що є оптимальним показником. Разом  з тим,  враховуючи збільшення рівня захворюваності дітей,  необхідно  зосередити зусилля на забезпеченні динаміки фізичного розвитку дитини, підвищити ефективність  діяльності закладу як «Школи сприяння здоров’ю».

У 2017 -2018 навчальному році у закладі відкрито інклюзивну групу, у якій надається допомога 3-м дітям з особливими освітніми потребами. Робота у логопедичних групах проводилась за сучасними напрямами комплексної реабілітації у співробітництві з психолого-педагогічною службою, в комплексі з корекційно-розвивальною та лікувально-оздоровчою роботою. Вчителі-логопеди  використовують ефективні форми, методи і засоби корекційно-реабілітаційного процесу, забезпечують високу результативність і якість своєї праці: у 2017-2018 навчальному році у логопедичних групах дошкільного навчального закладу було частково виправлено мовні порушення у 25 дітей, повністю – у 37 дітей. Кількість дітей логопедичних груп, що випущені з ДНЗ до школи – 32 осіб (з них з виправленою мовою – 26 осіб, направлено на шкільний логопункт – 6 осіб). Рівень засвоєння дітьми корекційних програм складає 82 %. Вчителі-логопеди,  вихователі логопедичних груп, практичний психолог успішно співпрацюють, творчо впроваджують кращий досвід корекційної роботи, сучасні інноваційні технології і методи особистісно зорієнтованої дефектологічної освіти в роботі з дітьми. Водночас необхідно продовжувати роботу щодо забезпечення комплексного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами протягом усього періоду їх перебування  у  закладі; співпрацю соціально-психологічної та логопедичної служби щодо створення у дошкільному закладі атмосфери емоційного благополуччя всіх учасників освітнього процесу.

Упродовж навчального року систематично проводились вивчення стану  та контроль організації освітнього процессу.  Рішення  педагогічних рад  та виробничих нарад виконано на 100%. Вивчення роботи педагогів, аналіз відвіданих заходів показав: 80 з них оцінені як ефективні, 20% – як високоефективні, що свідчить про якісну підготовку педагогів до освітнього процесу. Разом з тим вивчення освітнього процесу свідчить, що  є  необхідність більш ефективно і результативно працювати щодо упровадження інтегративних підходів у мистецькій діяльності у забезпеченні якості художньо-естетичного розвитку дітей.

Проблему психологічного забезпечення педагогічного процесу  на високому рівні вирішувала практичний психолог Коваленко О.Ю. Внаслідок послідовної і цілеспрямованої  реалізації  функції психологічної служби, корекційної та розвивальної  роботи   забезпечено психологічний супровід дітей з особливими потребами, належний рівень адаптації дітей  у закладі, розвитку їх психічних процесів та самосвідомості. Разом з тим, педагоги потребують допомоги  щодо формування особистісно – оцінної компетенції дітей, збагачення їх емоційно-ціннісного досвіду через упровадження гуманної педагогіки, покращення педмайстерності з цих питань.

Робота з родиною проводилась  відповідно до Програми роботи з родиною, у 2017-2018 навчальному році була спрямована на заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності і партнерства, їх медико-психолого-педагогічну просвіту. Продовжено проведення  оновленої форми роботи з родиною – «День відкритих дверей». На пошук нових, ефективних методів і прийомів, моделювання досвіду роботи була спрямована робота творчої групи з проблеми «Розробка і упровадження системи взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї». Створенню умов, що забезпечують  ефективність взаємодії  закладу та родини сприяло проведення заходу з батьками у новому форматі – Дня батьківського самоврядування.

Достатню роботу проведено щодо оснащення педагогічного процесу, придбано необхідні методичні матеріали для його організації  у відповідності з сучасними вимогами. Поповнювалось корекційно-розвивальне, предметно-просторове та соціальне середовище для стимулювання емоційного, сенсорного, моторного і когнітивного розвитку дітей з особливостями психофізичного розвитку у відповідності до їх потреб

Упродовж звітного періоду постійно створювались усі умови для проведення медичної та оздоровчої роботи. Щоквартально проводились поточні обов’язкові медичні огляди дітей лікарем-педіатром,   раз у рік – поглиблений медичний огляд лікарями-спеціалістами, диспансеризація. Порівняльна характеристика захворюваності дітей  свідчить про те, що загальна захворюваність дітей збільшилась з 799 днів у 2016 році до 835 днів у 2016 році, відповідно у 2017 році збільшилось число днів, пропущених однією дитиною по хворобі, з 3,57 днів до 3,75 днів.  Зменшилась захворюваність дітей у дошкільних групах №№2,8,9. У порівнянні з 2015 роком на 20%  збільшилась кількість таких хвороб дітей, як ГРВІ, отит, фаринготрахеіт, бронхіт.  Аналіз захворюваності дітей свідчить, що зменшилась інфекційна захворюваність дітей  (у 2016 році – 12 випадків вітряної віспи, у 2017 -1). У результаті аналізу захворюваності дітей протягом року були визначені найбільш важливі фактори, що впливають на здоров’я дітей, розроблені індивідуальні рекомендації стосовно його зміцнення. З метою зниження захворюваності дітей педагоги проводили медико – педагогічні заходи, спрямовані на оптимізацію здоров’язбережувальної  діяльності. Зміцнювалось здоров’я дітей  також шляхом комплексного використання різноманітних здоров’язберігаючих технологій. Особлива увага приділялась  використанню оздоровчих вправ у час збільшення гострих респіраторних захворювань, в осінній та весняний періоди. Заслуговує на увагу створення необхідних умов для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів: в усіх групах  фізкультурні осередки облаштовані обладнанням для різних видів масажу, придбане обладнання для проведення сеансів ароматерапії,  лікарські трави для виготовлення фіточаїв, виготовлені куточки кольоротерапії, підібрані аудіозаписи для музичних аутотренінгів, релаксаційних ігор тощо.  Результатом проведеної роботи стала стабільна кількість дітей  ІІІ (спеціальної) групи здоров’я (у 2017 році –  11 дітей і у 2016 – 11). Водночас необхідно продовжувати та поглиблювати роботу  з батьками щодо підвищення їх відповідальності  за виконання  здоров’язбережувальної функції сім’ї.

Упродовж 2017-2018 навчального року на належному рівні дотримувався санітарно-гігієнічний стан, ДНЗ 2 рази перевірявся Держсанепідслужбою. Серйозних порушень у роботі закладу  не зафіксовано. Результати досліджень патогенної флори та калорійності їжі відповідають нормам.

Організація харчування   та контроль  за його організацією здійснювалась відповідно  до нормативно – правових документів. Протягом року здійснювався аналіз норм харчування за відповідні періоди, щомісячно проводився облік виконання натуральних норм харчування. Норми харчування у 2015  році виконані в середньому на 58% ( у 2016 році – 65%). Вартість І дня харчування у році збільшилась у порівнянні з 2016 навчальним роком на 30%  і становила 15,00 грн.,   натуральні норми харчування не виконуються через брак коштів.  Організовано додаткове харчування дітей пільгових категорій, надається харчування  12-м дітям, батьки яких перебувають у зоні АТО, 3-м дітям переселенцю зі сходу,  організовується дієтичне харчування 2-м дітям за призначеннями лікаря. На належному рівні проводиться робота щодо матеріально-технічного забезпечення організації харчування дітей.

Санітарно-освітня робота проводилась відповідно до рекомендацій, епідеміологічного стану в закладі та запитів батьків, організовано інформування батьків щодо організації раціонального харчування в сім’ях (санбюлетні, матеріали в інформаційних куточках). На достатньому рівні у минулому навчальному році було організовано адміністративно-господарську роботу та оснащення розвивального предметного середовища. У 2017-2018 навчальному році було виконано:  ремонт 50 м2 стін фасаду; 165 м/п віконних укосів; 4 м2 відмосток; ремонт і заміна труб водопровідної та каналізаційної  мережі; ремонт 12 м/п труб тепломережі; капітальний ремонт водопровідних та каналізаційних труб, часткова заміна плитки у ясельній групі №3; капітальний ремонт підлоги туалету  у групі №10, умивальної кімнати у групі №2; коридору санблоку. Замінено вікон та віконних блоків – 13шт., 28 м/п електропроводки, лампи і автомати-вимикачі – 72 шт.; проведено технічний огляд та перезарядку вогнегасників; профілактичний ремонт  сантехнічного обладнання в усіх приміщеннях; електоровипробування захисних засобів; профілактичний ремонт у підвалі (утеплено труби, ремонт вентелів);  пофарбовано та відремонтовано обладнання ігрових ділянок, підлога та стіни на 2-х павільйонах, виготовлено  накриття на пісочницю групи №4; зроблені косметичні ремонти в усіх приміщеннях, у музеї; поповнено ігрове обладнання у групах. Придбані:  спецодяг – 10 халатів;  посуд для груп; аптечки першої невідкладної допомоги; господарчий інвентар;  фізкультурний інвентар; принтер, морозильна камера, апарат для миття килими мів, кущорізка, пральна машина, куточки для батьків, господарчий інвентар ліска для косарки,лопати, мітли, диски, віники і т.ін). Достатню роботу проведено щодо оснащення педагогічного процесу: придбані методичні матеріали з  розділів «Дитина у довкіллі», «Граючись, зростаємо»   програми «Дитина»,  поповнені дидактичні матеріали з різних її розділів.

Аналіз роботи колективу у 2017-2018 навчальному році свідчить, що її можна оцінити, як задовільну.

 

 ЗАВДАННЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

НА 2018-2019  НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

Поклавши в основу своєї роботи головну мету і пріоритети дошкільної освіти – становлення життєво компетентної особистості та реорганізацію початкової освіти у рамках Нової української школи, педагогічний колектив у 2017-2018 навчальному році буде працювати щодо реалізації нової науково-методичної проблеми «Формування гармонійного розвитку, виховання і соціалізація особистості дитини  та професійної компетентності педагога в умовах Нової української школи», та стратегії та завдань дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Оптимізація освітнього процесу за допомогою мнемотехніки як сучасної технології ефективного засвоєння нової інформації» для чого необхідно вирішити такі завдання:

  1. Формування предметно – практичної компетенції дошкільника через трудове та економічне виховання шляхом використання сучасних моделей організації освітнього процесу.

2.Збагачення емоційно-ціннісного досвіду дитини, формування самоставлення, самосвідомості, особистісно-оцінної компетенції в освітній лінії «Особистість дитини» через упровадження гуманної педагогіки.

3.Забезпечення динаміки фізичного розвитку кожної дитини на основі підвищення ефективності діяльності «Школи сприяння здоров’ю».

Враховуючи актуальні проблеми в освітній галузі, увагу Президента і Уряду до законодавчого і організаційного вирішення проблем дошкільника, колектив дошкільного навчального закладу №23 у 2018 – 2019 навчальному році  спрямовуватиме свою роботу на подальшу реалізацію таких державних документів:

  1. Закон України «Про освіту» (із змінами)
  2. Закону України «Про дошкільну освіту».
  3. Закону України «Про охорону дитинства».
  4. Положення про дошкільний навчальний заклад (із змінами).
  5. Національну доктрину розвитку освіти.
  6. Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.
  7. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.
  8. Наказ МОЗ України «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» від 24.03.2016 №234.
  9. Програму виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».
  10. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина»
  11. Лист МОНУ «Про перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у дошкільних навчальних закладах у 2017-2018 навчальному році» від 12.08.2017 №1/9-432.
  12. Лист МОНУ «Планування роботи у дошкільних навчальних закладах» від 03.07.09 №1/9-455.
  13. Наказ МОНУ «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015 №446.
  14. Інструктивно-методичні рекомендації «Про особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 навчальному році» (додаток до листа МОНУ від 13.06.2018 р. №1/9-386).

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ДОВІДКА

про результати  оцінювання досягнень дітей щодо  засвоєння програми «Дитина»

у І кварталі 2018-2019 навчального року ЗДО  № 23

 

Оцінювання  досягнень дітей щодо  засвоєння програми виховання і навчання «Дитина»   проводилось вихователями дошкільних груп за участю вихователя-методиста Гурської А.Ю., завідувача Коваленко А.С., практичного психолога Коваленко О.Ю. з 24.11.2018 по 30.11.2018.

Мета оцінювання: визначення   компетентності дитини щодо завдань  з  розділів програми «Дитина» –  «Здоров’я та фізичний розвиток», «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Образотворча майстерня», «Музичний калейдоскоп»,  «Літературна скринька», «Театральна мозаїка».

Оцінювання проводилось за такими  показниками:

 

  1. Здоров’я та фізичний розвиток

1.1. Оздоровчий аспект: володіння навичками особистої гігієни, чистоти і  охайності; бажання брати участь в оздоровчих процедурах; збереження правильної постави в процесі різних видів діяльності.

1.2. Освітній аспект: володіння фізкультурною та просторовою термінологією відповідно до вікових вимог; володіння технікою виконання різних фізичних вправ; рівень виконання дітьми основних рухів: ходьби, бігу, стрибків, кочення, кидання, ловіння, повзання, лазіння, рівноваги; володіння навичками шикування за орієнтирами та за командою; виконання правил рухливих ігор.

1.3. Виховний аспект: виявлення організованості, активності,  ініціативності, витримки; прикладання вольових зусиль, наполегливості у руховій діяльності та досягненні хороших результатів; наявність позитивних емоцій, прагнення до вправності, позитивної оцінки під час виконання рухів.

  • Володіння навичками самообслуговування.
  1. Мовлення дитини

2.1. Розвиток фонетичної  компетентності дитини: розвиток фонематичного слуху; правильність звуковимови, наголосу, інтонування; вміння регулювати гучність і темп мовлення.

2.2. Формування лексичної  компетентності дитини, збагачення словникового запасу відповідно до  завдань програми.

2.3. Формування граматичної  компетентності дитини: правильне вживання, утворення слів; сформованість граматичного ладу мовлення у структурі речення.

2.4. Формування діалогічної  компетентності дитини: дотримання мовленнєвого етикету; вміння слухати, підтримувати розмову, будувати різні форми діалогу.

2.5. Формування монологічної  компетентності дитини: вміння переказувати, складати розповідь; наявність навичок пояснювального мовлення.

2.6. Навчання елементів грамоти  відповідно до вимог програми (старша група).

  1. Дитина в соціумі

3.1. Наявність знань з тем «Родина», «Людина серед людей», «Наш дитячий садок», «Різних професій у світі багато».

  1. Гра дитини

4.1. Сюжетно-рольові ігри: збагачення змісту і тематики сюжетно-рольових ігор; вміння розгортати та позначати словами предметні рольові дії; вміння  організовувати предметно-ігрове середовище; оволодіння відповідними ролями і рольовими діями, способами побудови ігрових образів і сюжетів; сформованість умінь соціальної  та рольової взаємодії через дотримання моральних норм, правил поведінки і спілкування; наявність стереотипів жіночої та чоловічої поведінки: вміння будувати діалоги у грі відповідно до завдань програми.

4.2. Режисерські ігри: вміння розгортати режисерські ігри, відтворення в іграх  літературних творів, життєвого досвіду.

4.3. Конструктивно-будівельні ігри: актуалізація знань і вмінь конструктивно-будівельного змісту; вміння правильно будувати споруди відповідно до вікових вимог; прагнення експериментувати з будівельним матеріалом, брати участь у колективній конструкторсько-будівельній діяльності.

4.4. Ігри-драматизації та театралізовані ігри: вміння розігрувати інсценівки за змістом літературних творів, використовуючи жести та імітаційні рухи; оволодіння новими способами показу різних видів театру; прояви творчості у театралізованій діяльності.

4.5. Ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності: наявність предметно-продуктивних дій; навички культури трудової діяльності.

4.6. Ігри з правилами (дидактичні, пізнавальні, інтелектуальні, комп’ютерні, ігри-подорожі): вміння дотримуватись правил гри, виконувати групові та колективні дії,  застосовувати  у грі набуті знання.

4.7. Українські народні ігри малих форм, календарно-обрядові ігри: вільне використання ігор у різноманітних життєвих ситуаціях.

  1. Дитина в природному довкіллі
    • Наявність знань природничого характеру з тем: «Природа планети Земля», «Життєдіяльність людини у природному довкіллі», «Всесвіт».
    • Рівень сформованості екологічних знань і природозбережувальних навичок.
    • Встановлення залежності здоров’я від природи.
    • Позитивне емоційно-естетичне ставлення до природи, вміння помічати її естетичну своєрідність.
    • Використання трудового обладнання за призначенням.
    • Наявність у дітей досвіду виконання трудових дій.
  2. Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
    • Уявлення дітей про множину, числа, цифри, вміння лічити, утворювати і порівнювати числа.
    • Знання геометричних фігур, їх властивостей.
    • Орієнтування в просторі і часі.
    • У старших групах – складання і обчислювання прикладів на додавання і віднімання, розв’язування задач.
  3. Образотворча майстерня
    • Засвоєння дітьми технічних прийомів малювання, аплікації, ліплення, конструювання.
    • Вміння використовувати різні художні техніки.
    • Знання жанрів образотворчого мистецтва за програмою.
    • Розуміння і правильне використання засобів вираження творів мистецтва (лінія, колір, ритм, композиція).
    • Вміння давати емоційно-образну характеристику творів мистецтва, емоційно відгукуватися на твори мистецтва.
    • Володіння навичками виконання художніх виробів.
    • Володіння безпечними і економними прийомами роботи.
    • Дбайливе ставлення до результатів праці.
  4. Музичний калейдоскоп
    • Вміння емоційно сприймати та відгукуватись на твори музичного мистецтва.
    • Знання основних музичних жанрів (пісня, танець, марш).
    • Вміння розрізняти характер музики (веселий, сумний).
    • Вміння впізнавати знайомі пісні та п’єси.
    • Уявлення про композиторів, впізнавання їх портретів.
    • Ознайомлення з життям і творчістю композиторів.
    • Вміння розуміти зміст музичних творів.
  5. Літературна скринька
    • Знання художніх творів, їх назви і героїв.
    • Вміння відповідати за змістом прочитаного.
    • Вміння аналізувати й оцінювати вчинки персонажів, мораль твору; сформованість етичних уявлень.
    • Вміння виразно читати з пам’яті поетичні твори.
    • Знання фольклорних творів за програмою.
    • У старших групах – упізнавання на портретах відомих письменників і поетів, знання їх творів.
    • Визначення жанру художнього твору.
    • Інтерес та бережливе ставлення до книги, знання структури книги.
  6. Театральна мозаїка
    • Відтворення змісту художнього твору у театралізованих іграх.
    • Знання та виконання правил поведінки у тетарі.
    • Вміння аналізувати зміст вистави.
    • Володіння акторськими та режисерськими уміннями та навичками.
    • Володіння прийомам виготовлення ширм та театральних ляльок, декорацій та одягу акторів.
    • Знання форма літературних творів, що театралізуються.
    • Вміння емоційно сприймати та відгукуватися на театральні вистави й інсценівки
    • Знання різних видів лялькових театрів.

 

        Оцінювання показників розвитку дітей проводилось інтегровано, мало орієнтацію на визначення життєвої компетентності дитини, формування її цінностей, поведінковий аспект, реалізацію потенціалу дитини, її природних можливостей, на прогрес у досягненнях дитини.

З метою методичного забезпечення оцінювання рівня засвоєння програмових вимог були визначені критерії оцінювання розвитку дитини, виокремленні відповідно до її вікових можливостей. Оцінювання проводилось різноманітними методами, за допомогою опитувань, аналізу продуктів діяльності дітей, дидактичних,  розвивальних, творчих ігор, вправ та завдань, під час проведення  підсумкових занять, індивідуальних і групових бесід, шляхом спостережень діяльності дітей під час режимних моментів.

Обстеженнями було охоплено:

Молодша група №1  –   26 дітей;

Молодша група №8 –  19 дітей;

Середня   група №2 –  20  дітей;

Середня   група №6 –   18  дітей;

Старша   група №5 –   22  дитини;

Старша    група №9  –  21 дитина;

Старша    група №10 – 19 дітей;

Всього –  165 дитини.

Дані про результати  оцінювання додаються.

Отримані результати оцінювання рівня засвоєння дітьми програми «Дитина» за I квартал 2018-2019 навчального року показали, що найкращі показники у дітей в усіх групах  у виконанні розділу програми «Здоров’я та фізичний розвиток» (76%). Більшість дітей мають знання про основні прийоми оздоровлення,  вміють самостійно виконувати найпростіші гартувальні процедури; володіють навичками особистої гігієни та самообслуговування, слідкують за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду;  знають основні назви фізичних вправ, елементи техніки виконання рухів, виконують загальнорозвивальні вправи відповідно до зразка, знають назви фізкультурного інвентарю та обладнання; мають потребу у руховій діяльності. Майже всі діти молодших груп №№2,6 мають уявлення про послідовність виконання рухів, ходять та бігають, вільно рухаючи руками; під час ходьби узгоджують рухи рук і ніг, із задоволенням беруть участь в ігрових вправах, рухливих іграх, вправах спортивного характеру, емоційно реагують на похвалу. Проте 22% дітей не вміють змінювати швидкість під час бігу, рухатися за сигналом; не володіють навичками повзання і лазіння. Діти середніх груп №№5,9,10 вміють за нагадуванням дорослих зберігати правильну поставу в процесі різних видів діяльності; володіють навичками лазіння у своєму індивідуальному темпі, володіють способом метання на дальність; виявляють старанність у виконанні рухів для отримання позитивної оцінки дорослого, активно беруть участь у рухливих іграх, вправах спортивного характеру. Однак 24% дітей мають труднощі  у  правильному ловінні і киданні м’яча кистями обох рук, правильному виконанні вправ з рівноваги. Майже всі діти старших груп №№1,4,8 знають слова-назви предметів, дій на фізкультурну тематику, володіють технікою виконання різних видів фізичних вправ, ходять та бігають легко, ритмічно, виконують різноманітні дії з м’ячем, володіють різними видами лазіння, володіють навичками шикування, виявляють активність в рухливих іграх, вправах спортивного характеру,  витримку, позитивні емоції під час виконання фізичних вправ, прикладають вольові зусилля у подоланні труднощів у руховій діяльності. Разом з тим,  більшість дітей старших груп №№1,4,8 на недостатньому рівні володіють способами метання, під час замаху  вагу тіла не переносять на опірну ногу.

Як показало вивчення стану виконання розділу програми «Мовлення дитини», загальний показник успішності  дітей – 56%. Діти молодших груп №№2,6  правильно називають навколишні предмети, тварин та їх малят, вживають узагальнювальні слова; вживають ввічливі слова: звертаються з проханням, вживають слова привітання, прощання. Водночас 42% дітей молодшої групи №2 та 53% дітей молодшої групи №6 не вміють будувати описову розповідь про іграшку, складати прості сюжетні розповіді за змістом картинки; мають труднощі у побудові діалогу на запропоновану тему, веденні розмови у спеціальних мовленнєвих ситуаціях; затруднюються у переказуванні знайомих казок за допомогою навідних питань, не вміють передавати мову персонажів. Діти середніх груп №№5,9,10 правильно називають предмети та явища навколишнього світу, дії; групують предмети за їх характерними ознаками, вживають слова на позначення форми кольору, смаку; вміють спілкуватися з дорослими та однолітками відповідно до етичних норм, вміють уважно слухати розповідь вихователя. Однак  44 % дітей логопедичної групи №9 та 50% дітей групи №10  мають проблеми у роздільному вимовлянні слів у звукосполученнях  з апострофом, вимовлянні певних видів звуків (г,к,х,б,ж,ч,ш,з,ц,с,р); важко вдається цим дітям порівняльний опис двох предметів, складання невеликих описових розповідей за структурно-синтаксичною схемою, сюжетних розповідей. Діти старших груп №№1,4,8  володіють правильною вимовою звуків, доречно використовують у мовленні різні частини мови, вербальні засоби виразності; спілкуються з однолітками і дорослими, дотримуючись культури спілкування, вміють будувати діалоги, ставити різні типи запитань, складати різні види розповідей, переказувати, складати окремі речення за малюнками, вміють утворювати нові слова за допомогою префіксів, суфіксів, узгоджувати іменники з різними частинами мови, розрізняють голосні і приголосні. Але у  45% дітей старшої групи №1, 38% дітей групи №4 та 42% дітей групи №8 виникають труднощі із римуванням слів, під час добирання слів – антонімів, у вживанні та узгодженні кількісних та порядкових числівників з іменниками, у складанні поширених речень та створенні розповіді за картиною.

Не повною мірою вирішується  питання виконання програми з розділу «Дитина в соціумі»  в усіх групах (66%). Майже всі діти молодших груп №№2,6 знають імена вихователів, однолітків, ознайомлені з найпростішими формами звертання до дорослих і однолітків з проханням, подякою, вітанням,   мають уявлення про призначення кожної кімнати групи,  іграшки і правила спільної гри, знають про роль членів сім’ї. Однак 37% дітей молодшої групи №6 та 38% дітей груп  №2 не знають імена всіх членів своєї родини, свою адресу; мають труднощі в розумінні понять правий – лівий; не мають сформованих знань про професії працівників дитсадка за програмою. Більшість дітей середніх груп №№5,9,10 ознайомлені з призначенням кухні, медичного кабінету та пральні; знають імена друзів, ім’я та по-батькові вихователів  та їх помічників. Проте 35% дітей середніх груп №№5,10 важко вдається запам’ятовування прізвищ, майже всі не знають про свої права та обов’язки в сім’ї, деякі діти  не мають достатніх уявлень про позитивні та негативні риси характеру, не володіють правилами етикету під час їжі. Майже всі діти старших груп №№1,4,8 ознайомлені з приміщеннями та працівниками дошкільного закладу,  доброзичливі у взаєминах з вихователями, дорослими, знають імена та прізвища свої, своїх батьків, родичів; володіють правилами сімейного етикету, поведінки в гостях, вміють дарувати та приймати подарунки, усвідомлюють своє місце серед інших людей, розрізняють представників чоловічої та жіночої статі, позитивно ставляться до своєї статевої належності, знають назви частин свого тіла; вміють переживати невдачі, уникати конфліктних ситуацій, мають навички взаємоповаги  у спілкуванні один з одним та у спільній діяльності. Однак 30%  дітей плутаються у назвах професій дорослих, які працюють у дошкільному закладі, та їх іменами, по-батькові; не знають своїх прав та обов’язків у сім’ї.

Вивчення літературної компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Літературна скринька», у середньому,   склав 61%. Діти молодших груп №№2,6 слухають і розуміють зміст художніх творів, мають інтерес до книги, декламують вивчені вірші з пам’яті, відтворюють добре відомі твори в нескладній ігровій діяльності, проте мають утруднення в пригадуванні творів за фрагментами, назвою. 38% дітей молодшої групи №2 та 47% дітей молодшої групи №6 не вміють правильно оцінювати поведінку персонажів творів, не вміють бережно поводитися з книгами, відтворювати невеликі твори з пам’яті. Майже всі діти середніх груп №№5,9,10 виявляють інтерес до дитячої художньої літератури, уважно слухають і розуміють зміст прочитаного, пригадують твори за фрагментами та ілюстраціями, виявляють інтерес до роботи з книгою. Проте 45% дітей середніх груп №№9,10 та 35% середньої групи №5  мають складність у пригадуванні повної назви твору та його автора, відтворенні знайомих художніх творів в іграх-драматизаціях. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але не завжди адекватно оцінюють поведінку персонажів твору. Опитування дітей старших груп №№1,4,8 показали, що усі діти  пригадують повну назву твору, його автора, розуміють ідею твору, оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; майже всі діти проявляють інтерес до книги, орієнтуються в структурі книги. Проте 33% дітей старших груп №№1,4 та 37% дітей старшої групи №8  мають проблеми щодо орієнтування  в композиційній структурі твору, у визначенні його жанру, не всі діти розуміють та вірно пояснюють прихований зміст приказок та прислів’їв, не вміють розіграти добре відомий твір у театралізованій діяльності.

Аналіз виконання програми з розділу «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» (62%) свідчить, що найкращі показники у групах №№8,9 водночас  на недостатньому рівні простежується динаміка досягнень дітей у групах №№2,4,10.  Діти молодших груп №№2,6  уміють обстежувати предмет та називати його величину. Більшість з них знають назви об’ємних і площинних  геометричних фігур, вміють визначати просторові співвідношення предметів стосовно себе. Однак деякі діти мають певні  труднощі у вживанні термінів, які виражають положення предметів у просторі, визначенні частини доби  на основі спостережень за природними ознаками; у порівнюванні множини шляхом накладання та прикладання предметів однієї множини на предмети іншої (більше, менше, стільки ж); затрудняються у порівнянні геометричних фігур з предметами, схожими за формою; погано орієнтуються у часових відношеннях (сьогодні – завтра). Більшість дітей середніх груп №№5,9,10  вміють перелічувати предмети, рахують до 4-х, знають цифри, при перелічуванні предметів числа називають по порядку, вміють групувати  та упорядковувати предмети  та знайомі геометричні фігури за формою, кольором, величиною. Однак 50% дітей середньої груп №10 мають труднощі у  визначенні просторового розміщення предмету стосовно себе та кількісного відношення між предметними множинами, встановленні взаємно однозначної відповідності між елементами двох множин. Діти старших груп №№1,4,8 спроможні добирати один або кілька предметів за двома ознаками; розпізнавати геометричні фігури та називати їх; розрізняти назви днів тижня, місяця; лічити предмети у межах 6, котрі по різному розміщені на площині; класифікувати та впорядковувати предмети, геометричні фігури.  Однак 38% дітей старшої групи №4 рне вміють утворювати нове число різними способами, складати та обчислювати приклади на додавання та віднімання, аналізувати просторове розміщення предметів.

Наслідки вивчення  досягнень дітей щодо виконання розділу програми «Музичний калейдоскоп» показали,  що рівень реалізації програмових завдань становить 71%. Педагоги створюють умови для розви­тку у дітей музичних здібностей. Майже всі діти молодших груп №№2,6  вміють слухати музичний твір до кінця, визначати зміни у стилі звучання мелодії (голосно – тихо). Більшість з них вміють правильно передавати характер пісні (весело, спокійно), співати; мають навички емоційно-виразного втілення музично-ігрових образів; загальні поняття про музичні інструменти та їх назви, знайомі із звучанням шумових та ударних музичних інструментів. Однак 42% дітей молодших груп №№2,6 складно розрізняти характер музики; співати природним голосом, без напруження; правильно дихати під час співу, відтворювати мелодію у зазначеному діапазоні; узгоджувати рухи відповідно до характеру звучання музики. Більшість дітей середніх груп №№5,9,10  емоційно відгукуються на різнохарактерні музичні твори, вміють визначати характер музики, володіють знаннями про засоби музичної виразності; вміють виразно співати природнім голосом, правильно передавати різний характер пісень; вміють ритмічно та виразно рухатися, виконувати рухи відповідно до темпу музики, правильно передавати ігрові образи; вміють грати на знайомих музичних інструментах. Однак деякі діти мають труднощі у визначенні жанру музичного твору; у правильному диханні між короткими музичними фразами, рухах у парах, по одному, у парах по колу; не вміють відтворювати ритмічний малюнок співаночок.  Діти старших груп №№1,4,8 спроможні свідомо сприймати образний зміст музичного твору та визначати його словами, розрізняти звучання музичних інструментів різних груп; вміють співати природним голосом, інтонаційно, виразно, посилюючи та послаблюючи звучання, відтворювати характер та зміст пісні, співати хором; рухаються відповідно до змін характеру музики та її емоційно-образного змісту, реагують на початок та закінчення музики.  Однак не всі діти вміють визначати назву твору та його композитора, впізнавати музику за її вступом та закінченням; вчасно починати та закінчувати пісню, прискорювати та уповільнювати її темп; володіють навичками правильного виконання танцювальних рухів

Середній показник виконання  розділу програми «Гра дитини» склав 67%. У більшості дітей розвинута потреба гратися з однолітками, відтворювати у творчих іграх  реальні та казкові ситуації; прослідковується вміння створювати власний задум у різних видах творчих ігор;  діти  мають знання про різні види ігор, володіють вміннями організовувати ігри  спільно з однолітками, розгортати та позначати словами ланцюжок предметних рольових дій. Діти молодших груп №№2,6 виявляють зацікавленість до ігор, бажання гратися; вміють промовляти уривки з літературних творів від дійової особи гри, супроводжують ігрові висловлювання відповідними рухами. Проте деякі діти молодших груп не проявляють дбайливе ставлення до іграшок, будівель однолітків, не можуть створювати елементарні сюжети індивідуальної гри, не вміють вести простий діалог з іншим учасником гри. Майже всі діти середніх груп №№5,9,10 беруть активну участь у іграх різних видів, вміють розгортати та позначати словами предметні дії у процесі гри, вміють висловлювати свої задуми, позитивно відгукуються на пропозиції однолітків, мають художній смак, почуття симетрії та пропорції  окремих елементів споруд, підтримують порядок у зоні конструктивно-будівельних ігор, вміють за допомогою діалогів створювати елементарні ігрові образи, мають елементарні навички мови жестів. Проте  деякі діти не можуть створювати задум майбутньої гри, не володіють узагальненими способами побудови ігрового образу,  не вміють передавати мімікою певний стан людини,  діяти узгоджено, уникати конфліктів. Більшість дітей старших груп №№1,4,8  вміють розігрувати інсценівки  за змістом знайомих літературних творів,  інтонаційно передавати емоційний стан персонажів у  іграх-драматизаціях; виявляють бажання брати участь у різноманітних іграх. Однак у деяких дітей виникають  труднощі щодо дотримання норм спілкування під час гри, використання предметів-замінників у самостійних іграх; однак деякі діти не мають сформованих навичок володіння мовою жестів та імітаційними рухами.

Рівень реалізації програмових завдань з розділу «Образотворча майстерня» становить 67%. Більшість дітей із задоволенням «занурюються» в світ мистецтва, емоційно відгукуються на прояви прекрасного в природі, із задоволенням беруть участь у колективних творчих роботах, володіють навичками малювання, ліплення, аплікації та конструювання відповідно до програмових вимог.  Діти молодших груп №№2,6 із захопленням малюють, ліплять, створюють прості композиції в аплікації з допомогою вихователя, із задоволенням малюють пальчиками, пензликами, олівцями, фломастерами, крейдою.  Але 38% дітей молодшої групи №2 та 42% дітей молодшої групи №6  не вміють правильно тримати пензлик,  передавати форми у ліпленні, не всі володіють прийомами скочування, розкочування, розтягування. Майже всі діти середніх груп №№5,9,10 мають уявлення про три основні кольори, вміють знаходити нові за допомогою механічного та цілеспрямованого змішування, друкувати опалим листям; використовують у малюванні дрібні та широкі горизонтальні мазки,  ознайомлені з пейзажем; володіють навичками виконання різних прийомів ліплення. Однак деякі діти не вміють, змішуючи на палітрі, знаходити сім інших кольорів, використовувати штриховку, не володіють деякими прийомами ліплення: розтягування, притискання, обліплювання предметів. Більшість дітей старших груп №№1,4,8 мають уявлення про колір, форму, розмір, матеріали й техніку виконання різних робіт, вміють працювати з різними матеріалами, ознайомлені з  натюрмортом, пейзажом, мають навички у виконанні різних прийомів ліплення, вміють користуватися стекою, кольором передавати настрій, у роботі використовують пластилін, глину, природній матеріал. Проте деякі діти мають труднощі у використанні знайомих технік замальовування, створення тла; користуванні фарбами, використанні графічних та живописних технік.

Вивчення компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Дитина в природному довкіллі», у середньому,   склав 65%. Майже всі діти  виявляють позитивні емоційно-естетичні реакції на явища та об’єкти природи, бажання  самостійно діяти у природі.  Діти молодших групп №№2,6 демонструють прагнення до практичної діяльності в природі, орієнтуються в рослинах, які ростуть на території дитячого садка, мають уявлення про частини рослини, їх характеристики (колір, запах), характерний догляд за ними, про особливості будови тварин, птахів та комах за програмою. Проте деякі діти недостатньо інформовані про рослини, які ростуть на городі, в кімнаті, про зміни, що відбуваються в житті птахів та тварин восени. Більшість дітей середніх групп №№5,9,10 знають кімнатні рослини за програмою (алоє, традесканція), їх ознаки та характеристики, мають знання про свійських тварини, їх назви, найелементарніші правила поводження з тваринами, разом з вихователем виокремлюють характерні  ознаки представників тваринного світу. Разом з тим деякі діти не орієнтуються у найелементарніших зв’язках між явищами осінньої природи і змінами в житті тварин, не усвідомлюють залежності діяльності дорослих і дітей від погодніх умов. Діти старших груп №№1,4,8 мають уявлення,  для чого рослині коріння і листки, про корисність овочів і фруктів, вміють розпізнавати рослини за формою листя, за характерними ознаками плодів,  вміють розрізняти тварин за їхніми зовнішніми ознаками, знають диких та свійських тварин,  перелітних та зимуючих птахів за програмою, мають чіткі знання про  залежність одягу  від сезону. Однак контрольними опитуваннями встановлено, що деякі діти не мають чітких знань про культурні та лікарські рослини, не вміють виділяти найважливіші ознаки осені, не орієнтуються у змінах рослинного і тваринного світів восени.

Вивчення літературної компетентності дітей свідчить, що  показник виконання  розділу програми «Театральна мозаїка», у середньому,   склав 64%. Діти молодших груп №№2,6 ознайомлені з різними видами театру (відповідно до віку), вміють емоційно відгукуватися на зміст вистав та постановок, охоче беруть участь у показі інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань), беруть участь у створення нескладних елементів декорації та іншого театрального реквізиту з допомогою вихователя, батьків і  самостійно, виявляють позитивне ставлення до виконання  ролей, мають елементарні знання про закулісний простір (види театру, його будову, професії). 38% дітей молодшої групи №2 та 47% молодшої групи №6 в не достатній мірі виявляють творчі здібності в елементарній театралізованій діяльності,  знають, але не завжди виконують правила поведінки у театрі, не охоче беруть участь в обговоренні інсценівок знайомих літературних творів (казок, віршів, оповідань). Майже всі діти середніх груп №№5,9,10 ознайомлені з елементарними основами театрознавства, емоційно сприймають й відгукуваться на театральні вистави та інсценівки у виконанні дорослих, охоче беруть участь у коротких етюдах на формування елементів акторської майстерності, знають та називають види театрів відповідно до віку, ознайомлені з мистецтвом ляльководіння та основами сценографії. Проте 50% середньої групи №10  мають складність у відтворенні літературних текстів напам’ять у процесі театралізованих ігор та сценічних театральних  постановках. Бесіди з дітьми показали, що вони прагнуть висловлювати власне ставлення до твору, але не завжди адекватно виявляють розуміння моралі літературного твору. Опитування дітей старших груп №№1,4,8 показали, що усі діти аналізують зміст вистави, у якій беруть пасивну чи активну участь, проявляють навички володіння акторськими та режисерськими уміннями  пригадують повну назву твору, його автора, розуміють ідею твору, оцінюють характер та вчинки літературних персонажів, емоційний настрій героїв; майже всі діти проявляють інтерес до книги, орієнтуються в структурі книги. Проте деякі діти  мають проблеми щодо орієнтування  в композиційній структурі твору, у визначенні його жанру, не всі діти розуміють та вірно пояснюють прихований зміст приказок та прислів’їв, не вміють розіграти добре відомий твір у театралізованій діяльності.

 

 

Висновки і пропозиції:

 

  1. Стан виконання завдань програми «Дитина»   у I кварталі 2018-2019 навчального року оцінити як задовільний.
  2. До 28.02.2018 вихователям усіх груп досягти оптимального рівня  досягнень дітей з усіх розділів програми через використання діяльнісного, компетентісного та особистісно-орієнтованого підходів, у організації освітньої роботи.
  3. Упродовж 2018-2019 навчального року і постійно вихователям усіх груп:
  • Впроваджувати розробки та рекомендації проблемно-динамічної групи щодо перспективного планування освітньої діяльності;
  • Активізувати роботу з родиною щодо ознайомлення з правильною стратегією і тактикою навчання і виховання дітей у сім’ї  у інтерактивних формах роботи та у формах заочної взаємодії;
  • В освітній діяльності використовувати більше продуктивних форм роботи, роздаткового , демонстраційного матеріалу (формат не менше А4 (А3); подавати новий матеріал чітко, доступно, вкладаючись у гранично-допустимий час.
  1. До 28.02.2018 вихователю-методисту Гурській А.Ю.
  • Надати методичну допомогу молодим спеціалістам  Пономаренко О.С., Вишінській С.Ж.,  щодо реалізації освітнього процесу з усіх розділів програми «Дитина».
  • Підготувати молодим вихователям методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу.
  • Інтенсифікувати роботу з молодими педагогами у рамках наставництва щодо проведення занять.