Результати моніторингу пізнавального розвитку

ДОВІДКА

про результати моніторингу щодо формування пізнавального розвитку дітей дошкільного віку

Моніторинг проводився з грудня  2020 року по лютий 2021  року у таких групах: І молодша група  №3 – виховатетелі Суховій С.В., Гугольман Д.М.; І молодша група №7 – вихователі Рубашенко Н.І., Курек С.І., І молодша група №10 – вихователі Шебета Л.В., Курек С.І.; молодша група № 2 – вихователі  Пілявська Т.М., Михайлюта О.І.; молодша група №6 – вихователі Черненко Ю.П., Герасименко І.Г.;  середня група № 4 – вихователі Пономаренко О.С., Гугольман Д.М.; середня група № 5 – вихователі Кондратенко Л.С., Лапіна Н.М.; середня група № 9 – вихователі Сікало Ю.В., Корнюшина В.О.; старша група № 1 – вихователі Цибко Л.М., Голубенко Н.В.; старша група № 8 – вихователі Хінціцька Т.М., Лапіна Н.М.; 

Поточне та підсумкове вивчення роботи педагогів проводилося  за такими напрямками:   методичне забезпечення освітнього процесу; організація забезпечення освітнього процесу; результативність освітнього процесу; матеріально-технічне забезпечення.

  1. Методичне забезпечення освітнього процесу
    1. Інформаційне забезпечення

Методичний  кабінет  закладу, в основному, забезпечений  інформаційними джерелами (нормативні документи, методична література, науково-методичні видання), в яких висвітлені педагогічні інноваційні технології з  проблеми пізнавального розвитку дошкільника.  Для задоволення освітніх потреб педагогів є сучасна психолого-педагогічна література щодо формування пізнавального розвитку, дослідчої активності дитини дошкільного віку, передплачуються фахові періодичні видання. На допомогу педагогам створено картотеки: методичні посібники щодо пізнавального розвитку дошкільника та  «Пізнавальні ігри»; розроблено методичні рекомендації «Організація дослідно – експериментальної  діяльності у дошкільному навчальному закладі», «Абетка дослідника».

     Педагоги постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня, обізнані  з науково – методичними публікаціями з проблем  активізації пізнавального розвитку, дослідчої активності дошкільників, активно використовують методичні розробки творчої групи закладу сучасних форм організації освітнього процесу  щодо реалізації завдань пізнавального розвитку з  розділу «Дитина у довкіллі»  програми «Дитина», які представлені на виставці кращого педагогічного досвіду  «Інноваційний пошук освітян Сміли» у 2020 році.

Рівень організації методичної роботи

Вивчення стану освітнього процесу на початку моніторингу показало, що вихователі сприяють пізнавальному розвитку дитини у різних сферах життєдіяльності, виховують у дітей спостережливість як базову якість особистості, надають дітям можливість досліджувати, запитувати; планують і проводять з дітьми різні форми роботи щодо розвитку творчого мислення. Разом з тим,  молоді педагоги   необізнані з методиками ТРВЗ, дослідчими технологіями щодо пізнавального розвитку дитини, новими ефективними методами, націленими на розвиток її пізнавальної самостійності, виховання базової якості особистості – розсудливості, не володіють методиками проблемного навчання.

Протягом періоду здійснення моніторингу з педагогами було проведено відповідну методичну роботу щодо інформаційно-аналітичної підтримки сучасних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку  дітей:

  • відкриті покази освітнього процесу: «Роздуми про чисту душу» (використання  Сократівських діалогів при ознайомленні з соціумом дітей старшої групи) –  вихователь  Хінціцька Т.М., «Веселі восьминіжки» (заняття з розділу «Дитина у сенсорно-пізнавальному полсторі» для дітей І молодшої групи) – вихователь  Шебета Л.В., «Моє тіло» (дослідження фізичного Я  з дітьми молодшого дошкільного віку) – вихователь Михайлюта О.І., «Наші помічники» (квест-кімната як форма пізнання предметного світу з дітьми середньої групи) – вихователь  Пономаренко О.С..;
  • консультації для вихователів «Як розвинути різні типи мислення у дітей дошкільного віку», «Використання прийому «багато мишей» з дітьми дошкільного віку», «Формування пізнавальних дій під час ознайомлення з оточуючим світом»;
  • педагогічний турнір «Формування  критичного мислення  дошкільника»;
  • PlаtforМ «Пізнавальний розвиток дитини дошкільного віку як складова STEM освіти».

Завдяки проведеній роботі педагоги  усвідомили принципи сучасних підходів до пізнавального розвитку дитини – не тільки оволодіння визначеним обсягом знань та вмінь, а й розвиток активного і творчого мислення дитини, формування навичок дослідження, винахідництва, базових якостей особистості – спостережливості і розсудливості. Педагоги молодших і середніх груп стали розгортати пізнавальний розвиток дитини у таких напрямах як   якісна зміна способів орієнтації в навколишньому; сприяння виникненню нових способів орієнтування дитини в довкіллі. Вихователі старших груп навчилися формувати у дітей розуміння елементарних причинно – наслідкових зв’язків між явищами, вміння розмірковувати з приводу різних життєвих ситуацій, аналізувати побачене,  виробляти елементарні судження, вирішувати проблему, робити умовисновки.   Вихователі навчилися ставити проблему, відстежувати динаміку процесу реалізації особистісного розумового потенціалу кожної окремої дитини на рівні вікових закономірностей та індивідуальних можливостей особистості, враховувати притаманний кожній дитині стиль мислення і поведінки при розв’язанні пізнавальних завдань, передбачати можливі результати своїх педагогічних задумів, розмірковувати над пізнавальним розвитком кожної дитини, оволоділи ефективними способами розвитку пізнавальної активності дітей.   Відбулося усвідомлення педагогами своїх завдань на кожному конкретному етапі роботи з групою, розуміння якісної характеристики кожної навички і вміння, якої  мають опанувати діти.

Ступінь досягнення поставлених методичних завдань на початок моніторингу складав 46 бали від 64 можливих (72%). Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності педагогів, творчого підходу до реалізації освітніх завдань з цього питання (на закінчення моніторингу –  60 балів ( 95 %).

2.Організація забезпечення освітнього процесу

2.1Відповідність освітнього процесу Базовому компоненту, програмі «Дитина».

Для вивчення відповідності освітнього процесу Базовому компоненту та програмі «Дитина»  було проведено аналіз його планування, спостереження і бесіди з дітьми. У результаті цього був встановлений стартовий рівень якості освітнього процесу. За період моніторингу було переглянуто і проаналізовано   45 занять з розділів «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», ігрова діяльність  і 14 режимних моментів. З відвіданих форм роботи –  20% високоефективних,  80% ефективних.       На початку моніторингу було виявлено, що на недостатньому рівні проводиться робота  щодо запобігання інтелектуальної пасивності дітей, їх уникненню розумових зусиль. Вихователі недостатньо уваги приділяли  вихованню у дітей проявів наполегливості, цілеспрямованості, вольового долання труднощів під час виконання пізнавальних завдань. У практиці роботи педагогів  панувала неконструктивна діяльність щодо формування пізнавальних потреб дитини. Були відсутніми  ситуації для тренування здатності дітей до розмірковування і умовисновків. У дитячому досвіді старших дошкільників міцно закріплялася практика одноваріантного розв’язання будь-якого завдання. Цьому сприяли і загальногрупові заняття, коли педагоги відразу стверджують правильну відповідь, після чого більшість дітей лише механічно повторюють її. Не належним чином стимулювалась аналітико-синтетична діяльність дітей, у дітей не розвивалась потреба у системному підході до об’єкта пізнання, вмінні аналізувати предмети об’єктивної дійсності, яке забезпечує цілісне сприйняття світу. В результаті проведеної роботи освітній процес приведено у відповідність до методичних аспектів програми «Дитина». Вихователі стали приділяти увагу насамперед не результату, а процесу виконання дітьми пізнавальних завдань, дотримуватися системи у доборі і проведенні розвивальних ігор і вправ, ширше стали використовувати проблемні ситуації у педагогічному процесі.  Протягом періоду моніторингу почали запроваджуватися інноваційні технології, особистісно зорієнтовані методи  та форми роботи щодо пізнавального розвитку  дітей, а саме: проблемне навчання; інтегративний підхід до пізнавального розвитку дитини;  дослідче навчання;  розвивальні завдання  щодо навчання  дітей міркування,  задавати запитання, встановлювати  причини та наслідки подій, формувати оцінні судження, робити умовисновки; евристичні бесіди; навчально – дослідницькі завдання; створення «Ситуації успіху». У результаті застосування інноваційних методів відбулось значне зростання рівня пізнавального розвитку дітей.

 На високому методичному рівні організовують освітній процес вихователі Пілявська Т.М., Лапіна Н.М., Цибко Л.М., які за допомогою сучасних розвивальних технологій формують у дітей базову якість особистості – розсудливість. Перегляд занять з розділів «Дитина в соціумі» та «Дитина у природному довкіллі» програми «Дитина» (теми «Наш дитячий садок», «Навколо нас працюють усі», «Золоті руки майстрів», «Родина. Культура родинних стосунків») показав, що педагоги вчать дітей виробляти елементарні самостійні судження, коментувати побачене, обґрунтовувати власну думку, розмірковувати, передбачати наслідки свого втручання, встановлювати причини та наслідкові події.

Відвідування занять з елементами експериментально-дослідницької діяльності вихователів  Кондратенко Л.С., Цибко Л.М., Сікало Ю.В. показав, що вихователі визначають мету досліду, готують необхідне обладнання і матеріали, вправно організовують дітей, формулюють запитання, доцільно використовують методи на зосередження уваги на істотних моментах, вчать порівнювати факти.

Вихователі Михайлюта О.І., Лапіна Н.М., чітко і доступно формулюють експериментально-дослідницькі завдання, що стоять перед дітьми, і  висновки; підбивають підсумки досліду; спонукають дітей до використання результатів досліду в самостійній діяльності.

        Вихователі Хінціцька Т.М., Сікало Ю.В. багато уваги приділяють у педагогічному процесі розвитку у дітей базової якості – спостережливості, проводять цілеспрямоване навчання з метою набуття цієї здатності кожним вихованцем. Завдяки проведенню таки вправ як «Уважний спостерігач», «Чарівні окуляри», «Що наплутав художник», «Найкращий фотограф», «Порівняй» навчають дітей тривалий час концентруватися, свідомо зосереджуватись на  чомусь: розглядати, вдивлятися, порівнювати, аналізувати, уважно вивчати предмети рукотворного світу, винаходити щось нове в знайомому та знайоме в новому, відокремлювати головне від другорядного.

        Вихователі Пілявська Т.М., Цибко Л.М., Лапіна Н.М. у різних видах діяльності – грі, конструюванні, малюванні, ліпленні формують пізнавальну самостійність дітей через створення проблемних ситуацій, ситуації вибору, навчають їх аналітичним діям, сприяють зародженню у дітей внутрішнього плану дій, вправляють їх в обстеженні предметів, збагачують досвід використання сенсорних еталонів.

        Аналіз освітнього процесу свідчить про те, що вихователі  старших груп  при проведенні пізнавальних занять багато уваги приділяють емоційно-ціннісному аспекту – створенню емоційного тла, яке  викликає радість від її вирішення. Перегляд занять цих вихователів свідчить про те, що вони підтримують у вихованців віру у власні успіхи, бажання не відступати перед невдачами, уникають критики, створюють емоційно привабливі ситуації для пошуку ідей.

        Заслуговує на схвалення  проведення екпериментально-дослідної діяльності та упровадження навчально – дослідницьких завдань вихователями експериментальних груп Кондратенко Л.С., Хінціцькою Т.М., Пономаренко О.С., які  широко використовують можливості розвивальних форм роботи – створюють ситуації для прояву допитливості кожної дитини, самостійних спроб пошуку у різних дослідах, вправах щодо встановлення властивостей предметів і явищ, вчать дітей обговорювати з іншими проблему, висувати гіпотези, перевіряти їх, забезпечують умови для самостійного пошуку дітьми вирішення пізнавального завдання, у тому числі – за допомогою різних джерел інформації. Аналіз планування освітньої діяльності вихователів показав, що експериментально-дослідницька діяльність дітей планується не  лише на заняттях, а й у повсякденній діяльності: вихователі організовують експериментування на прогулянках, роботу в куточку експериментування, надають можливість для проведення самостійних досліджень; педагоги використовують пошукові та  дослідницькі методи під час занять та інших форм роботи з дітьми, виховують у дітей інтерес до експериментальної та пошуково-дослідницької діяльності.

        Разом з тим молоді педагоги ще недостатньо упроваджують інноваційні технології дослідчого, проблемного і розвивального навчання, потребують подальшої методичної допомоги щодо їх застосування.

        Варто відзначити роботу практичного психолога щодо пошуку оптимального поєднання індивідуальних програм виховання і колективної пізнавальної творчості з метою реалізації творчого і розумового потенціалу кожної дитини. Коваленко О.Ю. проводить гурток «Допитливі Чомусики» для розвитку творчого мислення дітей. Вихователі усіх груп тісно співпрацюють з психологом щодо повноцінного використання психологічних механізмів у освітньому процесі.

2.2. Рівень організації роботи з родиною

       У   закладі запроваджується система педагогічної пропаганди щодо підвищення підагогічної культури батьків, у тому числі з питань пізнавального розвитку  дітей у сім’ї. Було проведене анкетування батьків, за даними якого з батьками було проведено роботу  щодо підвищення рівня їх педагогічної обізнаності. Вивчення роботи вихователів з батьками свідчить про те, що педагоги долучають батьків до процесу оновлення змісту, форм і методів освіти дітей, підтримують бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання, відповідно до вимог  Базового компоненту та програми «Дитина».   В он-лайн консультації «Використання завдань та ігор творчого характеру у пізнавальному розвитку  дошкільника в сім’ї»  вихователь-методист інформувала батьків про нові підходи до пізнавального розвитку дітей, дослідчого навчання, виховання у них базових якостей особистості щодо пізнання світу. На батьківських зборах молодших груп №№2,6 з теми «Пізнавальний розвиток дошкільника: система взаємодії  закладу і родини» вихователі розкривали батькам способи дослідчого навчання, умов для розвитку мислення, формування пізнавального досвіду у дитини;  вихователі середніх груп №№4,5,9 при проведенні «Родинної скарбнички»  з теми «Вік «Чомучок»: формування у дітей  5-го року життя інтересу до пізнання» збагачували виховні уміння ватьків щодо розвитку всією родиною  пізнавальної активності дитини, підтримували їх упевненість у своїх педагогічних можливостях під час розвитку пізнавальних процесів дітей, актуалізували важливість створення  в сім’ї розвивального простору. Вихователі старших груп №№1,8 на зборах з теми «Досліджуємо світ разом» роз’яснювали батькам необхідність діяльнісних  підходів до пізнавального розвитку дітей, розкрили для батьків його зміст за програмою «Дитина» та Базовим компонентом, актуалізували необхідність  опанування майбутніми першокласниками  способами організації власної пізнавальної діяльності, узагальненими способами розумової роботи. 

Вихователі усіх груп у заочних формах взаємодії з родиною, за допомогою використання домашніх ігрових завдань сприяють реалізації диференційованого, особистісно зорієнтованого  підходу батьків у навчанні і вихованні своїх дітей, залученню батьків до пізнавального розвитку дітей у  закладі і сім’ї. Заслуговує на увагу посібник «Абетка дослідника», який розроблений  творчою групою та  використовується батьками для формування дослідчих навичок дитини у родині.

        У результаті проведеної упродовж моніторингу роботи стали традицією виконання батьками творчих завдань та вправ з дітьми, покращився рівень педагогічної пропаганди серед батьків та їх поінформованість. Разом із тим є наявні проблеми в багатьох сім’ях, а саме: інертність батьків у процесі розвитку дітей; більшість батьків зводять пізнавальний розвиток дітей до елементарного надання знань, ситуативних уявлень,  мало уваги приділяють розвитку мисленнєвих операцій у дітей,  дослідчих навичок, не використовують можливості побутової діяльності для їх  розвитку.

3. Результативність освітнього процесу

       Аналіз результативності освітнього процесу здійснювався на основі вивчення рівня досягнень та умінь дітей  з використанням критеріїв оцінювання їх досягнень. На основі аналізу та узагальнення здобутих даних складено характеристику пізнавального розвитку дітей. Так, на початку моніторингу виявлено, що в усіх групах діти охоче відповідали на різні запитання, однаково емоційно реагуючи, коли знають і коли не знають відповідь; активно включалися в запропоновану дидактичну гру, були готові разом працювати під час вирішення пізнавального завдання. Опитування дітей показало, що у більшості дітей старших груп пізнавальне ставлення до експериментально-дослідницької діяльності стійке; діти виявляють ініціативу і творчість при розв’язанні проблемних завдань, активні і самостійні під час досліду; активно висловлюють передбачення, висувають гіпотези, способи їх перевірки, широко користуючись аргументацією і доказами, самостійно планують власну діяльність, свідомо добирають предмети і матеріали для самостійної діяльності відповідно до їхніх якостей та призначення; діють планомірно, під час діалогу з дорослим пояснюють хід діяльності, доводять розпочату справу до кінця, здатні встановлювати відповідні часові та причинно-наслідкові зв’язки, роблять висновок: досягнуто результат чи ні. Діти молодших груп  не замислювалися над поясненням дорослого, легко реагували на помилки, труднощі, очікували від дорослого підказки. Дітей приваблював сам процес спільної діяльності з дорослим. Діти середніх груп активного пізнавального ставлення до запропонованої розвивальної гри  не виявляли, залишали поза увагою спосіб розв’язання і вболівання за результат; не виявляли потреби замислитися в ситуаціях виникнення труднощів, зробити спробу їх проаналізувати, узагальнити тощо. При загалом доволі об’ємному словникому запасі висловлювання більшості дітей були примітивні,  часто однослівні. Активність дітей старших груп у розмірковуваннях була поверхова, діти не вміли вибудовувати власні судження. При виборі завдань майже всі діти обирали завдання простіше, а не важче, очікували підказки та допомоги дорослих. За результатами опитувань та спостережень  на закінчення моніторингу  значно покращився рівень пізнавального розвитку дітей  в усіх групах (на початок моніторингу – 18 балів, на кінець моніторингу – 25 балів). 

Було виявлено, що на кінець моніторингу у дітей покращилися показники з таких питань:

Молодші групи №№2,6

  • вміння порівнювати предмети між собою;
  • стверджувати або заперечувати сказане;
  • пояснювати;
  • коментувати побачене;
  • досліджувати якості предмета;
  • класифікувати, групувати.

Середні групи №№4,5,9

  • спостерігати; порівнювати; класифікувати, групувати; проводити дослідження, робити узагальнення та умовисновки; доводити свою думку; міркувати; встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки між предметами, явищами; формування пізнавальних потреб, допитливості;
  • розвиток уваги та особливого інтересу до предметів, явищ;
  • емоційне ставлення до предмета  викликаних предметом, явищем (подив, бажання дослідити, вирішити проблему, радість від дослідження);
  • інтенсивність обстеження;
  • рівень самоорганізації у пізнавальній діяльності.

Старші групи №№1,8

  • бачити проблеми; ставити запитання; давати визначення поняттям; досліджувати гіпотези;
  • виховання базових якостей особистості – розсудливості, спостережливості;
  • обґрунтовувати і відстоювати власну думку; виробляти елементарні прогностичні оцінки;
  • швидкість та легкість засвоєння нових знань та здатність їх творчо використовувати в різноманітних життєвих ситуаціях;
  • встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки між предметами, явищами;
  • розвиток творчого мислення;
  • розвиток  проблемного та  причинного мислення.

Водночас не всі діти молодших груп  №№2,6 вміють знаходити розбіжності, встановлювати перебіг подій у часі: що спочатку а що потім. 32% дітей  не завжди вміють обирати відгадку із запропонованих;  концентруватися, формулювати узагальнені уявлення, диференціювати окремі ознаки та властивості предмету.  

У 35%  дітей середніх груп №№4,5,9 виникають труднощі у розмірковуванні, коментуванні побаченого або почутого, складанні загадок про знайомий предмет, розв’язанні пізнавальних завдань.

28% дітей старших груп  №1,8 мають труднощі у вирішенні навчально – пізнавальних та проблемних завдань, встановленні причин і наслідкових дій, у вироблені умовисновків, у  постановці запитань; не вміють давати визначення предмету або пояснення слова;  експериментувати подумки.

4. Матеріально-технічне забезпечення.

Протягом періоду моніторингу значно покращилось матеріальне забезпечення педагогічного процесу. У всіх вікових групах створені належні умови для організації пізнавальної діяльності у дошкільників. У кожній групі є куточки «Розвивайко», де знаходяться розвивальні ігри, наочні матеріали, диференційовані посібники для індивідуальної роботи відповідно до вікових вимог і програмових завдань. Вихователями упродовж періоду моніторингу був здійснений підбір цікавих проблемних завдань, тем для міркування, схем та алгоритмів спостереження, підготовлено картотеки пізнавальних вправ за програмою «Дитина». В усіх групах є обладнані куточки дослідчої діяльності з матеріалами для пошуково-дослідницької діяльності відповідно до сучасних методичних вимог. Аналіз умов для організації експериментально-дослідницької діяльності дітей показав високу якість оформлення куточків експериментування, їх естетичність. Обладнання, посібники  й матеріали для експериментування зручно розміщені та доступні, утримуються у  порядку, відповідають гігієнічним вимогам, правилам безпеки; відповідають віковим особливостям дітей та вимогам програми. Предметно-розвивальне середовище побудоване доцільно, відповідно до педагогічних принципів. Мікропедкабінети впорядковані згідно вимог програми «Дитина», пізнавальні методичні матеріали структуровані за її розділами  та за такими напрямами: розвиток спостережливості; навчання порівнянню, встановлення причин наслідкових подій; навчання розмірковуванню,  виробленню  умовисновків; встановлення перебігу подій у часі; висунення припущень; розвиток творчого мислення; коментування побаченого; розвиток вміння ставити запитання; розвиток дослідчих навичок; розвивальні вправи на класифікацію, групування, серіацію та узагальнення.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ:

  1. Стан  освітнього процесу щодо формування пізнавального  розвитку у  групах №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 оцінити як задовільний.
  2. Упродовж 2020-2021 навчального року і постійно вихователям усіх груп: 

1) забезпечити реалізацію  компетентнісного і діяльнісного  підходу у пізнавальному розвитку дітей через упровадження системи розвивальних ситуацій та практичних завдань;

2) стимулювати  пізнавальну діяльність дітей шляхом використання технологій розвивального навчання, пізнавальних діалогів, організації досліджень дітей у різних сферах життєдіяльності,  матеріалів авторського досвіду вихователя  Лапіної Н.М. «Розвиток пізнавальної компетенції дошкільника як складова формування передумов інженерного мислення»;

3) активізувати  роботу з родиною щодо реалізації сучасних підходів до пізнавального розвитку дітей у сім’ї шляхом проведення індивідуального консультування батьків і заочної взаємодії..

  • Упродовж 2020-2021 навчального року  вихователю-методисту Гурській А.Ю. надавати адресну консультативну допомогу молодим педагогам  щодо впровадження розвивальних підходів у пізнавальному  розвитку дітей.

Авторизація
*
*


Реєстрація
*
*
*


Генерація паролю