Результати моніторингу освітнього процесу

Результати моніторингу щодо формування сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності дошкільника

Моніторинг проводився з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року у таких групах:

І молодша група № 3 – виховатетелі Шульженко О., Лебеденко Н.;
І молодша група № 7 – вихователі Луновська Т., Лебеденко Н.;
молодша група № 2 – вихователі Пілявська Т., Михайлюта О.;
молодша група № 4 – вихователі Болюбах В., Цибко Л.;
молодша група № 10 – вихователі Шебета Л., Гнатко А.;
середня група № 6 – вихователі Димкевич О., Мельничук Л.;
середня група № 9 – вихователь Сікало Ю.;
старша група № 1– вихователі Голубенко Н., Реймер Г.;
старша група № 5 – вихователі Кондратенко Л., Калина О.;
старша група № 8 – вихователі Хінціцька Т., Лапіна Н.

Поточний та підсумковий контроль роботи педагогів проводився за такими напрямками:

методичне забезпечення освітнього процесу;
організація забезпечення освітнього процесу;
результативність освітнього процесу;
матеріально-технічне забезпечення.

Оцінювання рівня освітнього процесу здійснювалось як внутрішнє (самооцінювання), так і зовнішнє (оцінювання роботи педагогів адміністрацією).

До початку моніторингу була створена факторно-критеріальна модель оцінювання результативності освітнього процесу. (Додаток № 1).

Відповідно до розробленої моделі було проведено поетапне оцінювання стану кожного компонента освітнього процесу із зазначеного питання.

Експертами оцінювання були: завідувач Коваленко А., вихователь-методист Гурська А., практичний психолог Коваленко О., вихователі, батьки.

Методичне забезпечення освітнього процесу
- Інформаційне забезпечення

Методичний кабінет закладу достатньо забезпечений інформаційними джерелами: нормативні документи, методична література, науково-методичні видання, в яких висвітлено педагогічні інноваційні технології з проблеми сенсорно-пізнавального розвитку та формування дослідницької компетентності дошкільника. (Додатки №№7, 8). Для задоволення освітніх потреб педагогів є сучасна психолого-педагогічна література щодо формування сенсорно-пізнавального розвитку, дослідчої активності дитини дошкільного віку, передплачуються фахові періодичні видання. На допомогу педагогам створено картотеки: методичні посібники щодо сенсорно-пізнавального розвитку дошкільника та «Пізнавальні ігри»; розроблено методичні рекомендації: «Організація дослідно – експериментальної діяльності у дошкільному навчальному закладі», «Абетка дослідника», планування роботи щодо логіко-математичного розвитку дошкільника у різних вікових групах.

Педагоги постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня, обізнані з науково – методичними публікаціями з проблем формування сенсорно-пізнавальної компетентності, дослідчої активності дошкільників.

Рівень організації методичної роботи

У закладі проводиться системна і планова робота щодо формування сенсорно-пізнавальної компетентності та дослідчої активності дошкільників. Вивчення стану освітнього процесу на початку моніторингу показало, що вихователі сприяють пізнавальному розвитку дитини у різних сферах життєдіяльності, виховують у дітей спостережливість як базову якість особистості, надають дітям можливість досліджувати, запитувати; планують і проводять з дітьми різні форми роботи щодо розвитку логіко-математичного мислення. Разом із тим молоді спеціалісти ЛуновськаТ, Шульженко О., Реймер Г. не у повній мірі володіли компетентнісним підходом до сенсорно-пізнавального та логіко – математичного розвитку дітей, логіко-математичні знання надавали дітям, в основному, на заняттях, не включаючи їх у позанавчальний час; були недостатньо обізнані із дослідчими технологіями, новими ефективними методами, націленими на розвиток сенсорно-пізнавальної компетентності дітей, не володіли активними методами збагачення пошуково-дослідницького досвіду дітей. Вихователями усіх груп у недостатній мірі використовувалися сучасні технології сенсорно-пізнавального та логіко – математичного розвитку дошкільника, як от: із використанням конструктору LEGO, блоків Дьєнеша, пааличок Кьюїзенера, не поєднувались навчальні і оздоровлювальні технології, недостатньо використовувались розвивальні логіко-математичні ігри.

Протягом періоду моніторингу з педагогами була проведена відповідна методична робота щодо інформаційно-аналітичної підтримки сучасних форм, методів і засобів навчання і виховання дітей:

відкриті покази освітнього процесу: «Ми-винахідники» (заняття з ЛЕГО до Всесвітнього дня дитини-винахідника) – вихователь Хінціцька Т., «Панорама розвивальних логіко-математичних ігор у старшій групі» – вихователь Калина О., заняття з розділу «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» для дітей молодшої групи – вихователі Цибко Л., Пілявська Т.;
майстер-клас «Розв’язання пошуково-дослідницьких завдань дитиною-дошкільником» – вихователь Димкевич О.;
консультації для вихователів «Мультисенсорний підхід у сенсорно-пізнавальному розвитку дошкільника», «Інтеграція в математичній освіті дошкільників», «Сенсорно-збагачене середовище в закладі дошкільної освіти»;
майстер – клас щодо інноваційних форм роботи з логіко-математичного розвитку дошкільника – вихователь Лапіна Н.;
воркшоп «Обмін практичним досвідом, освоєння практичних навиків щодо використання новітніх освітніх технологій з розвитку пізнавальних та математичних здібностей дошкільника».

Завдяки проведеній роботі педагоги поставили за мету виховання компетентної особистості, стали активно застосовувати діяльнісний підхід у сенсорно-пізнавальному та логіко – математичному розвитку дітей. Упродовж періоду моніторингу активно використовувалися сучасні інноваційні технології та особистісно орієнтовані методи і форми роботи, а саме: вправи з використанням паличок Кьюізенера, логічних блоків Дьєнеша, математичних планшетів; ігрові завдання в групах, парах; «Математичні прогулянки»; «Математичні казки»; завдання з використанням конструктора LEGO; математика в русі; «Дослідницька лабораторія», «Хвилинки дослідників» тощо. Вихователі усвідомили принципи сучасних підходів до формування дослідницької компетентності дитини – не тільки оволодіння визначеним обсягом знань та вмінь, а й розвиток активного і творчого мислення дитини, формування навичок дослідження, винахідництва, базових якостей особистості – спостережливості і розсудливості. Педагоги молодших і середніх груп стали розгортати сенсорно-пізнавальний розвиток дитини у напрямі формування у дітей образу світу, наповненого сенсорним, математичним, дослідницьким змістом. Вихователі старших груп навчилися формувати у дітей розуміння елементарних причинно – наслідкових зв’язків між явищами, вміння розмірковувати з приводу різних життєвих ситуацій, аналізувати побачене, виробляти елементарні судження, вирішувати проблему, робити умовисновки. Педагогами було засвоєно систему знань щодо впровадження технологій дослідчого навчання. Вихователі навчилися ставити проблему, відстежувати динаміку процесу реалізації особистісного розумового потенціалу кожної окремої дитини на рівні вікових закономірностей та індивідуальних можливостей особистості, враховувати притаманний кожній дитині стиль мислення і поведінки при розв’язанні пізнавальних завдань, передбачати можливі результати своїх педагогічних задумів, розмірковувати над пізнавальним розвитком кожної дитини, оволоділи ефективними способами розвитку пізнавальної активності дітей. Було здійснено поворот до управління педагогами самим процесом пізнавальної діяльності дитини у пізнанні істотних зв’язків і відношень між предметами і явищами, формування активно-пізнавального, творчого ставлення дитини до навколишнього світу, відхід від стандартних шкільних методів розумового навчання. Відбулося усвідомлення педагогами своїх завдань на кожному конкретному етапі роботи з групою, розуміння якісної характеристики кожної навички і вміння, якої мають опанувати діти.

Ступінь досягнення поставлених методичних завдань на початок моніторингу складав 54 бали від 90 можливих (60%). Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності педагогів, творчого підходу до реалізації освітніх завдань з цього питання (на закінчення моніторингу – 82 бали

(91 %). (Додаток №2).

2.Організація забезпечення освітнього процесу

2.1. Відповідність освітнього процесу Базовому компоненту, програмі «Дитина».

Для вивчення відповідності освітнього процесу Базовому компоненту та програмі «Дитина» були проведені аналіз його планування, вівідування занять, спостереження і бесіди з дітьми. У результаті цього був встановлений стартовий рівень якості освітнього процесу. У ході вивчення стану освітнього процесу щодо формування сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності дитини було відвідано та проаналізовано 47 видів організованої навчальної діяльності (з них – 27 занять та 20 режимних моментів).

На початку моніторингу було виявлено, що вихователі усіх груп на достатньому рівні реалізують логіко – математичні завдання програми «Дитина» у процесі життєдіяльності дітей. Велика увага приділяється ними проведенню роботи щодо сприйняття сенсорних еталонів, формуванню понять простору, часу, числа, величини, дій з числами. Діти вчаться спостерігати за предметами і групами предметів, порівнювати, розміщувати у просторі, класифікувати за ознаками (форма, розмір, колір), у них формуються кількісні і просторові уявлення. Належним чином вихователі дбають про виховання у дітей проявів наполегливості, цілеспрямованості, вольового долання труднощів під час виконання пізнавальних завдань. Разом із тим на недостатньому рівні використовувались такі методи навчання дітей як: практичні (експериментування, дослідження), творчі, проблемно-пошукові; неналежним чином стимулювалась аналітико-синтетична діяльність дітей, у них не розвивалась потреба у системному підході до об’єкта пізнання, вміння аналізувати предмети об’єктивної дійсності, яке забезпечує цілісне сприйняття світу; процес формування математичних уявлень дітей часто не був мотивованим; вихователями не проводились сюжетно – дидактичні ігри з математичним змістом, недостатньо використовувались інформаційно-комунікативні технології, моделювання у логіко – математичному розвитку дітей; не у повній мірі проводилася робота щодо запобігання інтелектуальної пасивності дітей. Часто були відсутніми ситуації для тренування здатності дітей до розмірковування і умовисновків. У дитячому досвіді старших дошкільників міцно закріплялася практика одноваріантного розв’язання будь-якого завдання. Цьому сприяли і загальногрупові заняття, коли педагоги відразу стверджують правильну відповідь, після чого більшість дітей лише механічно повторюють її. У результаті проведеної роботи освітній процес приведено у відповідність до методичних рекомендацій до Базового компоненту. Вихователі урізноманітнили форми пізнавальної діяльності дітей: надавали можливість досліджувати, трансформувати, експериментувати, моделювати різні за величиною, кількістю та просторовим розміщенням об’єкти. Вихователі стали приділяти увагу насамперед не результату, а процесу виконання дітьми пізнавальних завдань, дотримуватися системи у доборі і проведенні розвивальних ігор і вправ, ширше стали використовувати парні і групові форми взаємодії у педагогічному процесі. Протягом періоду моніторингу почали запроваджуватися інноваційні технології, особистісно орієнтовані методи та форми роботи щодо сенсорно-пізнавального розвитку дітей, а саме: проблемне навчання; інтегративний підхід; дослідче навчання; розвивальні завдання щодо навчання дітей розмірковувати, робити висновки і узагальнення, доцільно використовувати математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях; навчально – дослідницькі завдання із знаходженням різних варіантів їх розв’язання і т. ін. У результаті застосування інноваційних методів відбулось значне зростання рівня сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної да дослідницької компетентності дітей.

Перегляд занять із розділу «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» у ясельних групах №№3,7 показав, що вихователі вчать дітей розрізняти кольори; формують найпростіші прийоми встановлення подібності та відмінності; закріплюють знання дітей про сенсорні якості предметів в умовах елементарної продуктивної діяльності; вправляють дітей у розрізненні предметів різних форм; вчать дітей прислухатись і розрізняти різні за походженням звуки; розвивають орієнтування в просторі – вміння помічати і розрізняти розташування предметів відносно свого тіла; розуміти просторові відношення; напрямок руху; вправляють дітей у порівнянні, групуванні та упорядкуванні предметів, іграшок за величиною, формою і кількістю; раціональним прийомам зорового обстеження форм предметів; вчать розуміти і розрізняти частини доби («день» і «ніч»), Під час різних режимних моментів вихователі Луновська Т., Шульженко О., Лебеденко Н. заохочують до висловлювання дітьми під час спілкування елементарних математичних понять, вправляють у засвоєнні просторових відношень (на, під, у), дотриманні вказаного напрямку руху (до мене, від мене), у розрізненні предметів різних форм: круг, куля, квадрат, кубик, цеглинка; виділяють у навколишньому певну кількість предметів: багато, мало, один (два, три).

Аналіз освітнього процесу у молодших групах №№2,4,10 (вихователі Михайлюта О., Пілявська Т., Болюбах В., Цибко Л., Гнатко А., Шебета Л.) виявив, що педагоги здійснюють поступовий перехід від сприймання математичного змісту в грі, побуті, спостереженнях та інших видах діяльності до цілеспрямованого його осмислення й засвоєння на заняттях, у спільній з ровесниками діяльності. Шляхом використання діяльнісного підходу, арсеналу практичних методів та ігрових прийомів, сюрпризності, проведення занять із певним казковим сюжетом вихователі цілеспрямовано формують у дітей елементарні математичні уявлення, математичну та сенсорно – пізнавальну компетенції, виховують пізнавальну активність відповідно до завдань програми «Дитина».

Як показали спостереження педагогічного процесу, вихователі середніх груп №№6,9 Димкевич О., Мельничук Л., Сікало Ю. якнайбільше використовують можливості ігрової та продуктивної діяльності дітей. Спостереження за дітьми під час сюжетно-рольових ігор виявили, що діти вміють класифікувати товар (фрукти, овочі, меблі тощо), розбивати множину на підмножини (меблі на столи, стільці, ліжка), визначати ціни, оперуючи цифрами, використовували умовні міри. Вдале використання вихователями ігрових завдань, створення ними «ситуації успіху» дає змогу підтримувати інтерес дітей упродовж усієї діяльності, формувати внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні завдання, звичку користуватися сенсорними еталонами, набутими математичними уявленнями в різних видах діяльності..

Відвідування занять сенсорно-пізнавального та логіко-математичного змісту вихователів старших груп показали творчий і креативний підхід педагогів до освітньої діяльності. Вихователі старших груп №№1,5,8 Голубенко Н., Калина О., Кондратенко Л., Хнціцька Т., Лапіна Н.. цілеспрямовано формують основні види пізнавальних дій дітей – практичні, сенсорні, розумові; розвивають логічне мислення дітей, використовуючи проблемні ситуації, цікаві завдання на кмітливість та завдання з «пасткою». Особлива увага вихователями приділяється розвитку математичного мовлення дітей, вихованню їх вольових якостей; вихователі підтримують мовленнєву активність дітей із використанням математичної термінології, розширюють їх математичний кругозір. Велику увагу вихователі цих груп приділяють організації самостійної діяльності малят: діти у парах виконують математичні диктанти, за допомогою карти знаходять певний об’єкт, у групах встановлюють закономірність побудови ланцюжків геометричних фігур, створюють «живий ряд» днів тижня; навчаються виконувати завдання у вигляді моделі, схеми, контурного малюнка. Кожний вид роботи перевіряється, вмотивовано здійснюється особистісно-орієнтоване оцінювання діяльності дітей, що створює сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Заслуговує на увагу використання вихователями форм роботи з логічними блоками Дьєнеша, паличок Кьюізенера, математичних вікторин. Поліпшенню результативності роботи вихователів сприяє використання системи логічних завдань «Логіка на кожний день», творчих завдань з посібника «Інформатика».

Вирішенню завдань програми щодо сенсорно-пізнавального та логіко – математичного розвитку сприяє побудова педагогами освітнього процесу на інтегрованих засадах. Під час ігрової діяльності вихователі вчать дітей виконувати математичні і логічні операції: лічити предмети та об’єкти, порівнювати їх за величиною та формою, групувати, оперувати з множинами, будувати прості умовиводи. Вихователі також реалізують зміст логіко-математичного розвитку у художньо-естетичній діяльності: порахувати кількість листочків, чергувати різної величини намистинки, диференціювати один-багато деталей виробу, зробити будиночок великий-маленький тощо. Перегляд занять з конструювання, ліплення, аплікації та конструктивно-будівельних ігор показав, що вихователі усіх груп закріплюють із дітьми знання геометричних фігур, форм та величини предметів, орієнтування на листку паперу. Вихователі Пілявська Т., Цибко Л., Лапіна Н. у різних видах діяльності – грі, конструюванні, малюванні, ліпленні формують пізнавальну самостійність дітей через створення проблемних ситуацій, ситуації вибору, навчають їх аналітичним діям, сприяють зародженню у дітей внутрішнього плану дій, вправляють їх в обстеженні предметів, збагачують досвід використання сенсорних еталонів.

Заслуговує на увагу струнка система форм роботи з дітьми на прогулянці щодо їх сенсорно-пізнавального та логіко – математичного розвитку. Під час проведення прогулянок вихователі Реймер Г., Цибко Л., Димкевич О. досягають набуття дітьми логіко-математичних знань: діти порівнюють величину дерев, кущів, рахують їх кількість; вимірюють і порівнюють довжину і ширину доріжок, кількість піску; вирішують віршовані задачі, вправляються в орієнтуванні на території тощо. Вихователі Кондратенко Л., Сікало Ю., Хінціцька Т. пропонують дітям групувати об’єкти, виконувати серіаційні дії за довжиною, шириною, товщиною, кількістю у таких математичних іграх і вправах як «Виклади візерунок з шишок і жолудів», «Добери за формою і кольором», «Розклади предмети», «Знайди такий же»; орієнтуватися у просторі і часі в рухливих іграх і таких вправах як «Знайди предмет, що знаходиться (під, над, поруч, за), «День і ніч», «Коли це буває?». Вихователі Пілявська Т.М., Цибко Л.М. встановлюють форму об’єктів природи, спостерігають за їх величиною, дають їм кількісну оцінку, у рухливих іграх широко використовують лічбу, лічилки з числами, проводять словесні математичні ігри для закріплення уявлень про множину, просторових і часових понять.

Відвідування занять з елементами експериментально-дослідницької діяльності вихователів Димкевич О., Мельничук Л., показав, що вихователі визначають мету досліду, готують необхідне обладнання і матеріали, вправно організовують дітей, формулюють запитання, доцільно використовують методи на зосередження уваги на істотних моментах, вчать порівнювати факти. Вихователі Кондратенко Л., Сікало Ю. чітко і доступно ставлять експериментально-дослідницькі завдання перед дітьми; разом із дітьми підбивають підсумки досліду, формулюють висновки; спонукають дітей до використання результатів досліду в самостійній діяльності. Ці вихователі при проведенні екпериментально-дослідної діяльності широко використовують можливості розвивальних форм роботи – створюють ситуації для прояву допитливості кожної дитини, самостійних спроб пошуку у різних дослідах, вправах щодо встановлення властивостей предметів і явищ, вчать дітей обговорювати з іншими проблему, висувати гіпотези, перевіряти їх, забезпечують умови для самосійного пошуку дітьми вирішення пізнавального завдання, у тому числі – за допомогою різних джерел інформації. Аналіз планування освітньої діяльності вихователів показав, що експериментально-дослідницька діяльність дітей планується не лише на заняттях, а й у повсякденній діяльності: вихователі організовують експериментування на прогулянках, роботу в куточку експериментування, надають можливість для проведення самостійних досліджень; педагоги використовують пошукові та дослідницькі методи під час занять та інших форм роботи з дітьми, виховують у дітей інтерес до експериментальної та пошуково-дослідницької діяльності.

Аналіз освітнього процесу свідчить про те, що вихователі Михайлюта О., Хінціцька Т., Лапіна Н., Сікало Ю. при проведенні пізнавальних занять багато уваги приділяють емоційно-ціннісному аспекту – створенню емоційного тла, яке забезпечує спрямованість уваги дітей на проблему й спонукає їх до пошуку способів їх розв’язання, викликає радість від її вирішення. Перегляд занять цих вихователів свідчить про те, що вони підтримують у вихованців віру у власні успіхи, бажання не відступати перед невдачами, уникають критики, створюють емоційно привабливі ситуації для пошуку ідей.

Варто зазачити, що усі відвідані заняття і режимні моменти проводилися у рамках гранично допустимого навчального навантаження, фізкультхвилинки проводилися обов’язково, підібрані з математичним змістом або з оздоровчим контентом – міогімнастика, імунна гімнастика, найчастіше – кінезіологічна гімнастика. Математичні знання діти середнього та старшого дошкільного віку застосовують у гуртку «Шашки», в якому займається 20 дітей.

Разом із тим молоді педагоги ще недостатньо упроваджують інноваційні технології сенсорно-пізнавального, дослідчого, проблемного і розвивального навчання, потребують подальшої методичної допомоги щодо їх застосування. Є також необхідність удосконалити планування занять сенсорно-пізнавального розвитку дітей із використанням паличок Кьюізенера,логічних блоків Дьєнеша та LEGO-технології.

На реалізацію завдань сенсорно-пізнавального та дослідчого розвитку дітей позитивно впливає робота практичного психолога Коваленко О. щодо розвитку психічних процесів – мислення, уваги, уяви, пам’яті, а також навчання дітей висловлювати свій стан щодо виконання завдань, та почуття, які виникають.

2.2. Ведення документації.

Вивчення ділової документації свідчить про те, що вихователі ведуть її відповідно до вимог «Інструкції з діловодства дошкільного навчального закладу №23» та номенклатури справ ДНЗ №23. В кожній групі у наявності план освітньої роботи, картотека методичних розробок, конспекти занять та картотека дидактичних ігор з розділу «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі». Вихователі здійснюють планування роботи щодо сенсорно-пізнавального розвитку та дослідчого навчання відповідно до завдань програми «Дитина», заняття визначено у розкладі занять один раз у тиждень. Варто відзначити доцільне планування усіма вихователями в ранкові години у день проведення занять з математики індивідуальної роботи з дітьми, які потребують допомоги у засвоєнні математичних понять, що є «створенням ситуації успіху», створює сприятливий емоційний фон для подолання труднощів цими дітьми. Водночас аналіз планування свідчить, що молоді вихователі ЛуновськаТ, Шульженко О., Реймер Г. не у повній мірі володіють знаннями методики складання конспектів занятьі з математики, алгоритмом проведення долідів, не практикують написання розгорнутих планів – конспектів заняття, що призводить до зниження їх ефективності.

2.3. Рівень організації роботи з родиною

У закладі активно діє система педагогічної пропаганди щодо підвищення підагогічної культури батьків, у тому числі з питань сенсорно-пізнавального розвитку та дослідчого навчання дітей у сім’ї. Було проведене анкетування батьків, за даними анкетування з батьками проведено роботу щодо підвищення рівня їх педагогічної обізнаності. Вивчення роботи вихователів з батьками свідчить про те, що педагоги долучають батьків до процесу оновлення змісту, форм і методів освіти дітей, підтримують бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання, відповідно до вимог Базового компоненту та програми «Дитина». Під час проведення практикумів для батьків з сенсорно-пізнавального та логіко-математичного розвитку дошкільника вихователі збагачували виховні уміння батьків, підтримували їх упевненість у своїх педагогічних можливостях, актуалізували важливість створення в сім’ї розвивального сенсорно-пізнавального простору; роз’яснювали батькам необхідність діяльнісного підходу до логіко-математичного розвитку дітей, розкрили для батьків його зміст за програмою, збагатили практичні уміння батьків щодо виховання у дітей інтересу до логіко – математичних завдань; зацікавили батьків новими підходами до організації діяльності дітей у побуті з матеріалом логіко – математичного змісту; розкривали батькам способи дослідчого навчання, умов для розвитку мислення, формування пізнавального досвіду у дитини; актуалізували необхідність опанування майбутніми першокласниками способами організації власної пізнавальної діяльності, узагальненими способами розумової роботи.

Вихователі усіх груп у заочних формах взаємодії з родиною, за допомогою пропагування домашніх ігрових завдань сприяють реалізації диференційованого, особистісно орієнтованого підходу батьків у навчанні і вихованні своїх дітей, залученню батьків до сенсорно-пізнавального розвитку дітей у дошкільному закладі і сім’ї.

У результаті проведеної роботи стали традицією виконання батьками творчих завдань та вправ з дітьми, покращився рівень педагогічної пропаганди серед батьків та їх поінформованість. Разом із тим є наявні проблеми в багатьох сім’ях щодо сенсорно-пізнавального та логіко-математичного розвитку дітей: більшість батьків зводять математичний розвиток дітей до елементарного рахування великих чисел, знання цифр, ситуативних уявлень, мало уваги приділяють розвитку мисленнєвих операцій у дітей, дослідчих навичок, мало уваги приділяють логічному розвитку дітей, не використовують можливості побутової діяльності для їх розвитку.

Ступінь досягнення поставлених завдань на початок моніторингу складав 57 балів від 96 можливих (59%). Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності педагогів з даного питання (на закінчення моніторингу – 78 балів ( 81 %). (Додаток №2).

Результативність освітнього процесу

Аналіз результативності освітнього процесу здійснювався на основі вивчення рівня досягнень дітей з розділу «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» програми «Дитина» шляхом проведення підсумкових занять, спостережень за дітьми під час виконання індивідуальних завдань, їх опитувань. (Додаток №5). Результати вивчення досягнень дітей свідчать про значне покращення рівня сенсорно-пізнавального та логіко-математичного розвитку знань дітей в усіх група .( на початок моніторингу – 33 бали, на кінець моніторингу – 53 балів).

Так, на початку моніторингу виявлено, що в усіх групах діти охоче відповідали на різні запитання, однаково емоційно реагуючи, коли знають і коли не знають відповідь; активно включалися в запропоновану дидактичну гру, були готові разом працювати під час вирішення пізнавального завдання. Опитування дітей показало, що у більшості дітей пізнавальне ставлення до експериментально-дослідницької діяльності стійке; діти виявляють ініціативу і творчість при розв’язанні проблемних завдань, активні і самостійні під час досліду; активно висловлюють передбачення, висувають гіпотези, способи їх перевірки, широко користуючись аргументацією і доказами, самостійно планують власну діяльність, свідомо добирають предмети і матеріали для самостійної діяльності відповідно до їхніх якостей та призначення; діють планомірно, під час діалогу з дорослим пояснюють хід діяльності, доводять розпочату справу до кінця, здатні встановлювати відповідні часові та причинно-наслідкові зв’язки, роблять висновок: досягнуто результат чи ні. Діти молодших груп №№2,4,10 не замислювалися над поясненням дорослого, легко реагували на помилки, труднощі, очікували від дорослого підказки. Дітей приваблював сам процес спільної діяльності з дорослим. Діти середніх груп №№6,9 активного пізнавального ставлення до запропонованої розвивальної гри не виявляли, залишали поза увагою спосіб розв’язання і вболівання за результат; не виявляли потреби замислитися в ситуаціях виникнення труднощів, зробити спробу їх проаналізувати, узагальнити тощо. При загалом доволі об’ємному словникому запасі висловлювання більшості дітей були примітивні, часто однослівні. Активність дітей старших груп №№1,5,8 у розмірковуваннях була поверхова, діти не вміли вибудовувати власні судження. При виборі завдань майже всі діти обирали завдання простіше, а не важче, очікували підказки та допомоги дорослих.

За результатами опитувань та спостережень на закінчення моніторингу значно покращився рівень пізнавального розвитку дітей в усіх групах (на початок моніторингу – 18 балів, на кінець моніторингу – 25 балів).

Було виявлено, що на кінець моніторингу у дітей покращилися показники з таких питань:

Ясельні групи №№З,7

вміння дітей виділяти у навколишньому багато предметів;
використання дітьми у грі різних за величиною предметів;
виконання на прохання дорослого дій: покажи, знайди, подай;
використання дітьми у мовленні універсальних слів, опредмечених слів-назв форми;
виконання перших дій щодо групування іграшок за однією ознакою;
вміння визначати місця розташування предметів стосовно свого тіла.

Молодші групи №№2,4,10

вміння порівнювати контрастні за кількістю множини;
вміння порівнювати множини шляхом накладання і прикладання;
вміння порівнювати предмети за величиною;
розрізнення кулі і кубу;
вміння порівнювати геометричні фігури з предметами, схожими за формою;
стверджувати або заперечувати сказане;
пояснювати;
коментувати побачене;
досліджувати якості предмета;
класифікувати, групувати.

Середні групи №№6,9

вміння лічити в межах пятьох у прямому порядку;
вміння утворювати число шляхом додавання 1 до попереднього;
використання термінів однакову, порівну;
вміють упорядковувати предмети за шириною;вміють розрізняти геометричні фігури за словесним поясненням і наочністю;
вміння бачити проблеми; ставити запитання; давати визначення поняттям; спостерігати; порівнювати; класифікувати, групувати; проводити дослідження, експерименти; робити узагальнення та умовисновки; доводити свою думку; міркувати; досліджувати гіпотези; встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки між предметами, явищами;
формування пізнавальних потреб, допитливості;
розвиток уваги та особливого інтересу до предметів, явищ;
емоційне ставлення до предмета викликаних предметом, явищем (подив, бажання дослідити, вирішити проблему, радість від дослідження);
інтенсивність обстеження;
рівень самоорганізації у пізнавальній діяльності.

Старші групи №№1,8

вміння практично діяти з множинами;
вміють додавати і віднімати за малюнками;
вміння розв’язувати складні задачі за допомогою малюнків і практичних дій з фішками;
виіння використовувати різні способи вимірювання;
швидкість та легкість засвоєння нових знань та здатність їх творче використовувати в різноманітних життєвих ситуаціях;
вміння встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки між предметами, явищами; обґрунтовувати і відстоювати власну думку; виробляти елементарні прогностичні оцінки;
розвиток творчого мислення.

Разом із тим, виявлено низку недоліків у засвоєнні дітьми програмового матеріалу, а саме: потребує покращення в усіх групах робота щодо формування уявлень дітей про множину, число і форму предметів, засвоєння дітьми просторових і часових понять відповідно до програмових вимог (праворуч – ліворуч, вчора – сьогодні – завтра, знання календаря), у старших групах – грошових одиниць. Є наявні проблеми у деяких дітей у середніх і старших групах щодо розмірковування, умовисновків, доведення правильності свого міркування.

36% дітей молодших груп не вміють знаходити розбіжності, встановлювати перебіг подій у часі: що спочатку а що потім; обирати відгадку із запропонованих; концентруватися, формулювати узагальнені уявлення, диференціювати окремі ознаки та властивості предмету.

У 31% дітей середніх груп виникають труднощі у розмірковуванні, коментуванні побаченого або почутого, складанні загадок про знайомий предмет, розв’язанні пізнавальних завдань.

27% дітей старших мають труднощі у вирішенні навчально – пізнавальних та проблемних завдань, встановленні причин і наслідкових дій, у вироблені умовисновків, у постановці запитань; в експериментуванні подумки.

Матеріально-технічне забезпечення.

Протягом періоду моніторингу значно покращилось матеріальне забезпечення педагогічного процесу. У всіх вікових группах покращено умови для організації сенсорно-пізнавальної і дослідницької діяльності з дітьми. У кожній групі є куточки «Розвивайко» з розвивальними іграми, наочними матеріалами, диференційованими посібниками для індивідуальної роботи відповідно до вікових вимог і програмових завдань. Вихователями упродовж періоду моніторингу було здійснено підбір цікавих проблемних завдань, тем для міркування, схем та алгоритмів спостереження, підготовлено картотеки пізнавальних вправ за програмою «Дитина». В усіх групах дообладнано куточки дослідчої діяльності. Однак необхідно продовжити цю роботу: матеріали для пошуково-дослідницької діяльності доповнити відповідно до сучасних методичних вимог та річного тематичного планування. Обладнання, посібники й матеріали для експериментально-дослідницької діяльності дітей зручно розміщені та доступні, утримуються у порядку, відповідають правилам безпеки, гігієнічним вимогам, віковим особливостям дітей. Предметно-розвивальне середовище побудоване доцільно, відповідно до педагогічних принципів. Методичний кабінет поповнено цифровими ресурсами з сенсорно-пізнавального та логіко-математичного напряму. Мікропедкабінети впорядковані відповідно до змісту педагогічної роботи з розділу «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» програми «Дитина», у достатній кількості є індивідуальний лічильний, роздатковий та демонстраційний матеріали; пізнавальні методичні матеріали структуровані за розділами і напрямами. Аналіз методичних матеріалів у групах свідчить про змістовне їх наповнення відповідно до освітніх завдань.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ :

Стан організації освітнього процесу щодо формування сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності дошкільників у групах №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 оцінити як задовільний.
Упродовж 2023-2024 навчального року і постійно вихователям усіх груп:

2.1. Досягти комплексної реалізації компетентнісного і діяльнісного підходів у формуванні сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності дітей через упровадження системи навчальних ситуацій та практичних завдань, спрямованих на формування дослідницької компетентності дошкільника.

2.2. Оптимізувати сенсорно-пізнавальну та дослідницьку діяльність дітей шляхом використання дидактичних матеріалів з посібника Лапіної Н. «Розвиток пізнавальної компетенції дошкільника як складова формування передумов інженерного мислення», а також використання цифрових ресурсів Коваленко А., Пономаренко О., Гурської А., технологій розвивального навчання, пізнавальних діалогів, організації досліджень дітей у різних сферах життєдіяльності.

2.3. Дообладнати мікропедкабінети груп методичними матеріалами щодо формування дослідницької компетентності дітей відповідно до річного тематичного планування.

2.4. Продовжувати роботу з родиною щодо реалізації сучасних підходів до сенсорно-пізнавального розвитку дітей у сім’ї.

До 29.04.2024 вихователю-методисту Гурській А.:

3.1. Удосконалити планування занять сенсорно-пізнавального розвитку дітей з використанням паличок Кьюізенера, логічних блоків Дьєнеша та LEGO-технології.

3.2. Провести роботу з молодими спеціалістами Луновською Т, Шульженко О., Реймер Г. щодо реалізації сучасних підходів в освітньому процесі з питань формування сенсорно-пізнавальної та дослідницької компетентності дошкільника.

Результати моніторингу щодо упровадження освіти для сталого розвитку дітей дошкільного віку

Моніторинг проводився з вересня 2021 по листопад 2021 року в дошкільних групах.

Поточний та підсумковий контроль роботи педагогів проводився за такими напрямками:

– методичне забезпечення освітнього процесу;

– організація забезпечення освітнього процесу;

– матеріально-технічне забезпечення;

– результативність освітнього процесу.

До початку моніторингу було створено факторно-критеріальну модель результативності освітнього процесу. (Додаток №1). Відповідно до розробленої моделі було проведено поетапне оцінювання стану кожного компонента освітнього процесу із зазначеного питання.

Експертами оцінювання були: завідувач закладу Коваленко А., вихователь-методист Гурська А., практичний психолог Коваленко О., педагоги, батьки.

1. Методичне забезпечення освітнього процесу

1.1. Інформаційне забезпечення

Методичний кабінет закладу забезпечений інформаційними джерелами (нормативні документи, методлітература, науково-методичні видання), в яких висвітлено педагогічні інноваційні технології з проблеми. (Додаток №2). Дошкільні групи закладу забезпечено програмно-методичними матеріалами, рекомендованими МОН України для використання в освітньому процесі. Вихователі добре обізнані зі змістом нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти, завданнями нової програми «Дитина» та парціальної програми «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» (автори Н. Гавриш, О. Пометун) щодо формування цінностей сталого розвитку у дитини, умовами успішної роботи вихователя щодо реалізації цих завдань, показниками компетентності дитини.

1.2. Рівень організації методичної роботи

Вивчення рівня методичної роботи на початку моніторингу показало, що у закладі створено умови для допомоги педагогам щодо глибокого усвідомлення сутності завдань та шляхів їх реалізації в освітній практиці, упровадження кращого педагогічного досвіду, інноваційних технологій освіти для сталого розвитку дітей. Вихователі упроваджують з 2016 року в освітньому процесі навчальний курс «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку (авт. Н.Гавриш, О.Саприкіна, О.Пометун), схвалений МОН України для використання у дошкільних навчальних закладах. Проведеним анкетуванням вихователів дошкільних груп було визначено достатній рівень їх компетентності, разом із тим, було виявлено необхідність у поповненні та поглибленні знань вихователів відповідно до вимог нового Державного стандарту, у розробленні системного планування педагогічної діяльності на основі інтегративного підходу до упровадження курсу «Освіта для сталого розвитку» в освітньому процесі.

Ступінь досягнення поставлених завдань на початок моніторингу складав 39 балів від 72 можливих (54%). Упродовж періоду здійснення моніторингу з педагогами було проведено відповідну методичну роботу щодо інформаційно-аналітичної підтримки сучасних форм, методів і засобів освіти дітей:

– діагностика, самоаналіз педагогів щодо освіти для сталого розвитку;

– досягнення розуміння педагогами значимості освіти для сталого розвитку, їх мотивація;

– аналіз сучасних проблем навколишнього середовища;

– аналіз освітньої ситуації щодо освіти для сталого розвитку закладі;

– обговорення ідей освіти для сталого розвитку дошкільників;

– аналіз методичної літератури, вивчення основних новаційних напрямків роботи, популяризація сучасних новітніх технологій, вивчення досвіду щодо освіти для сталого розвитку;

– визначення мети і завдань освіти для сталого розвитку в закладі дошкільної освіти;

– методичне забезпечення, формування системи методичної роботи з педагогами з цієї проблеми;

– освоєння та творча адаптація технологій в умовах закладу;

– практична апробація методів і прийомів педагогічної роботи;

– налагодження взаємодії та тісної співпраці всіх учасників освітнього процесу на основі інтегративного підходу до освітньої діяльності.

Упродовж періоду моніторингу для педагогів було проведено:

– 3 заняття у «Методичній студії» з тем «Стимульні ситуації для сталої поведінки», «Стала гра – сталий розвиток», «Створюємо леп-буки з напрямків сталого розвитку дошкільника»;

– колективні перегляди освітнього процесу: «Дбайливі господарі і господарки» – заняття у молодшій групі, вихователь Хінціцька Т.; «Запрошую однолітків до гри» – заняття в середній групі, вихователь Михайлюта О.; «Допомога і подяка за неї» заняття в старшій групі, вихователь Кондратенко Л.; «Папір – наше багатство» – заняття у старшій групі, вихователь Сікало Ю.;

– консультації «Освіта для сталого розвитку як цілісний інноваційний напрям у сучасній дошкільній освіті», «Як організувати освітню роботу з дітьми за моделлю освіти для сталого розвитку».

Вихователями дошкільних груп було вивчено, поширено, творчо упроваджено у практику досвід ЗДО №№33,49,57,71 міста Житомира щодо освіти для сталого розвитку дошкільника.

Завдяки проведеній роботі було активізовано творчу діяльність педагогів і пошук ефективних форм роботи, проведено корекцію планування освітньої діяльності, виявлено кращий педагогічний досвід. Педагогами усвідомлено завдання на кожному конкретному етапі роботи з групою, необхідність підтримування зворотнього зв’язку щодо особистих досягнень кожної дитини шляхом проведення аудиту. Метою педагогічної діяльності стало не лише подання відповідних знань, а й спрямування роботи на усвідомлення дітьми цінностей сталого розвитку та необхідності дбайливого ставлення до природи і свого здоров’я, економного споживання ресурсів Землі та гармонізації стосунків з іншими.

Упродовж періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності педагогів з цього питання (на закінчення моніторингу – 63 бали від 72 можливих ( 88%).

2.Організація забезпечення освітнього процесу.

2.1. Відповідність освітнього процесу БКДО, програмі «Дитина».

Для вивчення відповідності освітнього процесу програмі «Дитина», було проведено аналіз його планування, спостереження і бесіди з дітьми. У результаті цього був встановлений стартовий рівень якості освітнього процесу. За період моніторингу було переглянуто і проаналізовано 45 занять та 38 режимних моментів. З відвіданих форм роботи – 29 % високоефективних, 71 % ефективних. На початку моніторингу було виявлено, що вихователі реалізують зміст освіти для сталого розвитку, але більшість з них не базувала свою роботу на формуванні в дітей звичок і моделей екологічно-економічно та соціально доцільної поведінки. У молодих спецістів спостерігалися слабкі знання щодо соціальної складової програм сталого розвитку, брак технологічних умінь щодо побудови освітнього процесу, недостатні вміння використовувати діяльнісний підхід, експериментування, пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми та проведення вступного і підсумкового аудитів. Спостереження освітнього процесу, бесіди з педагогами виявили тенденції, які гальмують розвиток освіти для сталого розвитку дітей, такі як от: неактивне залучення дітей до природоохоронної діяльності на основі здобутих знань і ціннісних орієнтацій; одноманітність інформації, непривабливість форм роботи; надмірна опіка дітей, що гальмує формування таких базових якостей особистості, як розсудливість, спостережливість.

У результаті проведеної роботи освітній процес приведено у відповідність до вимог Державного стандарту дошкільної освіти. Вихователі запровадили перспективне планування, що дає змогу проводити роботу у цьому напрямку системно й комплексно, на інтегративних та кумулятивних засадах. Роботу педагогів спрямовано на поліпшення взаємин між дітьми і оточенням, підтримання морального і психологічного клімату у групі, виховання у дітей усвідомленого ставлення до споживання енергії і води, витрат сировини, зміцнення власного здоров’я.

На високому методичному рівні організовують освітній процес вихователі Сікало Ю., Лапіна Н., Хінціцька Т., Михайлюта О., Пілявська Т., які вміло розв’язують завдання економічного, соціального і екологічного виховання дітей. Дієвою формою роботи педагогів є багаторазове повторення спеціальних дій з метою формування у дітей необхідних моделей поведінки. Закріплюючи ці дії на рівні звичок, вихователі дають змогу дітям ефективно взаємодіяти з оточенням, бути екодружними, здоровими і впевненими у собі.

Перегляд ранкових заходів у вихователів Калини О., Дубовської Ю., Хінціцкої Т., Сікало Ю. показав, що вони пов’язані з темою дня, вихователі проводять їх за звичною схемою, створюють спеціальні ситуації, насамперед ігрові, які потребують від дітей застосування набутого досвіду: економити воду, закривати щільно двері, поступатися один одному, пропонувати свою допомогу тощо. Важливими є звернення до особистого досвіду дітей під час «Ранкових зустрічей» та індивідуальне навчання дітей формулювати свої наміри щодо природо- та ресурсозбереження тощо.

Спостереження за організацією ігрової діяльності дітей вихователями Голубенко Н., Пономаренко О., Корнюшиною В., Калиною О., Сікало Ю. свідчать про те, що вихователі навчають дітей правильно звертатися одне до одного з проханнями, пропозиціями, ставитися по-доброму, запрошувати до гри; відпрацьовують з дітьми ці дії, привчають до відповідного мовленнєвого ритуалу. Проведення таких ігор як «Вчуся закривати», «Пастки від Теплунчика», «В пошуках протягів» сприяють виникненню бажання у дітей ощадливо використовувати природні ресурси.

Вихователі усіх дошкільних груп у рамках курсів проводять спеціально організовані заняття, що поєднують кілька освітніх ліній з акцентом на одній із них. На заняттях з тем «Допомога і підтримка», «Вода – наше багатство», «Слово у подарунок», «Вживання рослинної їжі» вихователі Пілявська Т.М., Пономаренко О., Михайлюта О., пробуджуючи допитливість і цікавість дітей до теми розмови, створювали ситуації занепокоєння, мотивували дітей поширювати свої знання в активній індивідуальній і груповій діяльності. На занятті з теми «Бережемо папір – бережемо ліс» вихователь Сікало Ю. за допомогою розвивальних форм роботи стимулювала бажання дітей не тільки до ощадливого використання паперу а й його вторинного перероблення. Продуктивними виявили себе такі такі вправи як «Використовую навіть клаптик паперу», «Роблю подарунки із залишків паперу» тощо.

Вихователі старших груп №№4,5,9 заняття з курсів освіти для сталого розвитку проводять з використанням ляльок – моральних путівників, завдяки чому діти заглиблюються в уявні побутові ситуації, а також засвоюють соціально прийнятні способи поведінки. Застостосовуючи проблемні запитання і ситуації («Куди подіти використану воду?», «Коли буває тепло в кімнаті?», «Чому немає води в крані?», «Куди поділося світло?»), колективні обговорення, вони спонукають дітей шукати відповіді, розвиваючи критичне мислення.

Належна увага приділяється вихователями діяльнісним формам роботи. Перегляд форм роботи з дітьми під час організації тематичних днів свідчить, що вихователі Кондратенко Л., Лапіна Н., Цибко Л. вміло керують процесом засвоєння життєво необхідних правил, контролюють виконання дітьми відпрацьованих дій у контексті різних видів діяльності.

Аналіз освітнього процесу свідчить, що завдяки проведенню експериментальної та дослідницької діяльності вихователі викликають у дітей бажання діяти екологічно доцільно. Під час проведення дослідів «Каламутна вода», «Шкода від пакетів», «Грунт під багаттям» та ін. у дітей виховується відповідальне, ціннісне ставлення до природних ресурсів.

Вихованню навичок дітей, орієнтованих на сталий розвиток сприяє використання вихователями енциклопедичних знань, цікавих відомостей, картин з дидактичних наборів тематичної спрямованості, спеціально підібраних літературних творів та дидактичних ігор, рекомендованих навчально-методичними посібниками «Дошкільнятам – освіту для сталого розвитку». Вихователі усіх груп використовують ресурси освітніх порталів та періодичних освітніх видань, зокрема цікаві і повчальні авторські казки педагогів-дошкільників такі, як от: «Світло і велосипед», «Коротун, вода і електрика», «Казка про батарею», «Казка про тепло», «Казкові пригоди, що вчать співчуття до людей і природи» тощо.

Заслуговує на схвалення закріплення вихователями знань дітей в різних видах їхньої діяльності. Зокрема, вихователі на заняттях з аплікації і конструювання навчають дітей економити папір і використовувати його залишки для виготовлення і прикрашання інших виробів. Варто відзначити досвід вихователів старших груп, які вже багато років поспіль проводять з дітьми акції «Здай макулатуру – збережи дерево!», «Батарейки, здавайтесь!». Для виховання бережливого ставлення до природи вихователі усіх груп організовують працю на майданчику, дослідній ділянці і в куточку природи. Вихователі усіх груп приділяють значно уваги відпрацюванню практичних навичок під час проведення прогулянок. Перегляд прогулянок, трудової діяльності дітей у природі показав, що у практичній діяльності вихователі формують у дітей екологічно-доцільну поведінку, навчають правилам природокористування, прищеплюють прагнення надавати посильну допомогу дорослим в очищенні природного середовища, досягають усвідомлення дітьми необхідності збереження природи, засудження негативних вчинків дорослих, однолітків, які шкодять довкіллю.

Необхідно відзначити як позитив упровадження вихователями старших групп нормотворчої роботи – складання самими дітьми правил природо- і ресурсозбереження та правил соціально доцільної поведінки, конкретних порад щодо перебування у природному та соціальному середовищі.

Важливим в організації педагогами роботи є емоційно-ціннісний аспект. Варто відзначити емоційний клімат відвіданих занять, відсутність монологів і моралізації вихователів, проведення занять у русі.

2.2.Рівень організації роботи з родиною.

Аналіз співпраці педагогів з родинами вихованців свідчить про те, що вихователі залучають батьків у процес формування природничо-екологічної компетентності дитини та навичок, орієнтованих на сталий розвиток. У закладі запроваджено систему педагогічної пропаганди щодо формування підагогічної культури батьків, у тому числі з питань енергоощадливості і природозбереження. Було проведене анкетування батьків, за даними анкетування – роботу щодо підвищення рівня їх педагогічної обізнаності. Вивчення роботи вихователів з батьками свідчить про те, що педагоги підтримують їх бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання, відповідно до сучасних реалій. Питання сталого розвитку дитини – дошкільника розглядалося на батьківських зборах та в індивідуальних консультаціях.

У консультації «Споживча освіта для батьків» вихователь-методист мотивувала батьків щодо підтримки цінностей сталого розвитку у родині, до надання дитині власного прикладу відповідальної, розумної і виваженої поведінки щодо ресурсозбереження, ощадливості і розв’язання екологічних проблем власної громади. На батьківських групових зборах з тем «Взаємодія педагогів і батьків у вихованні сталої поведінки дитини – дошкільника», «Освіта для сталого розвитку – у співпраці результат» вихователі акцентували увагу батьків на важливості формування у дітей навичок діяти в інтересах себе, країни, світу, зосереджували увагу батьків на становленні компетентностей дитини згідно з новим Державним стандартом дошкільної освіти.

Вихователі усіх груп у заочних формах взаємодії з родиною, індивідуальних бесідах сприяють усвідомленню батьками необхідності зміни стилю життя та виховання екологічно-, економічно- і соціально – доцільної поведінки дітей. На сайті закладу розміщено матеріали «Дидактичні ігри із залишкових матеріалів», «Як навчити дітей сортувати сміття весело та корисно», «Як зберегти воду», «Побутові хитрощі» для батьків щодо питань енергоощадливості і природозбереження.

У результаті проведеної роботи значно покращився рівень обізнаності батьків з вище означених питань, завдяки проведенню акцій щодо благоустрою та озеленення території створено атмосферу спільності інтересів педагогів і батьків.

Водночас необхідно відзначити, що у значної кількості сімей спостерігається споживацьке ставлення до природи, відсутність культури ресурсоспоживання та розуміння важливості соціальних навичок і засвоєння дитиною правил суспільного життя, що негативно відбивається на закладенні у дитини суспільних цінностей. Тому роботу з батьками щодо підвищення рівня самосвідомості, усвідомлення ними важливості особистої участі у вирішенні екологічних і ресурсозбережувальних проблем, забезпечення ощадливого, здорового, соціально доцільного способу життя в родині необхідно організовувати більш динамічноо і різноманітно.

4. Матеріально-технічне забезпечення (додаток № 4 )

Упродовж періоду моніторингу значно покращилось матеріальне забезпечення освітнього процесу. У всіх вікових групах створено належні умови для організації дбайливого ставлення дітей до природи, економного споживання ресурсів, гармонізації стосунків з іншими.

Аналіз розвивального середовища у всіх групах показав: наявність достатньої кількості рослин, мешканців (тварин, птахів, риб) та предметів догляду за ними у куточках природи, їх відповідність віковим особливостям дітей; обладнані куточки досліджень; наявні набори дидактичних матеріалів з освіти для сталого розвитку за ред. Н.Гавриш та О. Пометун, відповідно до віку дітей; організовані місця для збору: макулатури, батарейок; оновлені плакати економічного характеру: економлю воду, тепло, світло тощо; поповнено куточки книги казками, оповіданнями, творами, віршами для сталого розвитку; оформлені картки для самодослдліження, листи для фіксакції; оновлені атрибути для театралізованих ігор та настільного театру. Освітнє середовище груп поповнено посібниками, дидактичними іграми економічного, екологічного та соціального змісту. Виготовлені Лепбуки по сталому розвитку.

В усіх групах є естетично оформлені куточки настрою з фотографіями дітей або індивідуальними позначками; є відеоролики, фрагменти мультфільмів щодо сталого розвитку, але є необхідність продовження цієї роботи для поповнення аудіо-відеотеки за перпективним плануванням.

4. Результативність освітнього процесу (додаток №5).

3.1. Рівень розвитку дітей.

Аналіз результативності освітнього процесу здійснювався шляхом вивчення рівня досягнень та умінь дітей з використанням нових розробок оцінювання досягнень. На основі аналізу і узагальнення здобутих даних та даних вступних і заключних самодосліджень дітей було виявлено особливості їх розвитку.

Так, на початок моніторингу, діти молодших груп №№ 1,8,10 не мали належних знань про енергозбереження та заощадження природниних ресурсів, труднощі щодо здатності самостійно дбати за порядок, дбайливо ставитися до іграшок та матеріалів; доречно вживати ввічливі слова; більшість дітей середніх груп №№ 2,6 не дотримувались культури спілкування під час спільної діяльності, не завжди виявляли бажання підтримувати привабливий вигляд приміщення групи і майданчика, економно використовути ресурси; діти старших груп №№4,5,9 на недостатньому рівні володіли культурою спілкування з однолітками та дорослими, не вміли пропонувати, надавати і приймати допомогу, більшість дітей не проявляли природоцільну поведінку, бажання економити ресурси та берегти природу.

За результатами опитувань на закінчення моніторингу у дітей значно покращився рівень їх освіти в усіх групах (на початок моніторингу – 8 балів, на закінчення моніторингу – 16 балів).

Було виявлено, що на закінчення моніторингу зросли показники компетентності дітей молодших груп №№1,8,10 з таких питань:

– покращився рівень спілкування дітей з однолітками і дорослими, збільшилася кількість вживання у мові ввічливих слів;

– сформувалися певні уявлення про енергозбереження, а саме розуміння та пояснення, того що вода не іграшка, її потрібно заощаджувати та закривати кран; берегти тепло в оселі; бережливо користуватися іграшками.

середніх груп №№2,6 з таких питань:

– збільшився обсяг знань дітей стосовно етикету спілкування, мовлення дітей поповнено шаблонами проханнями про допомогу і дякування;

– покращилася умінням дітей визначатися з бажаною роллю у грі та діяти відповідно до неї;

– сформувалися уявлення про ресурси землі, їх скінченність та необхідність збереження води, тепла, світла тощо.

У старших групах №№4,5,9 зросли показники компетентності з таких питань:

– відбулося усвідомлення, чому потрібно вітатися і як це правильно робити, мовлення поповнено різними формулами вітання, подяки, звернення по допомогу та форми її пропозиції.

– оволодіння навичками дбайливого ставлення до об’єктів природи, помітно активізувалися природозбережувальна діяльність дітей;

– зросло розуміння необхідності економного ставлення до ресурсів Землі.

Проте необхідно продовжувати роботу з дітьми щодо формування в них сталої поведінки, вміння ввічливо комунікувати з оточуючими, ощадливо використовувати матеріали та берегти навколишнє середовище.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ :

1. Cтан упровадження освіти для сталого розвитку дітей у закладі оцінити як задовільний.

2. Вихователям дошкільних груп постійно:

2.1.продовжувати подальше впровадження інноваційних технологій освіти для сталого розвитку дошкільника;

2.2. конструювати освітній процес з використанням парціальної програми «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» (автори Н. Гавриш, О. Пометун), методичних матеріалів вихователя Сікало Ю. «Морально-економічне виховання дошкільника» та рекомендованих МОН України навчально-методичних матеріалів щодо освіти для сталого розвитку дошкільників;

2.3. динамізувати роботу з родиною щодо упровадження в родині цінностей сталого розвитку через урізноманітнення розміщення матеріалів на сайті закладу, використання «Буккросингу», проведення індивідуальних бесід;

3. До 20.05.2022 вихователю-методисту Гурській А. поповнити методичний кабінет цифровими ресурсами з курсів освіти для сталого розвитку.

Вихователь-методист А. Гурська

Результати моніторингу щодо формування пізнавального розвитку дітей
дошкільного віку

Моніторинг проводився
з грудня 2020 року по лютий 2021 року в усіх групах закладу.

Поточне та підсумкове
вивчення роботи педагогів проводилося за такими напрямами:
методичне забезпечення освітнього процесу; організація забезпечення освітнього
процесу; результативність освітнього процесу; матеріально-технічне
забезпечення.

Оцінювання рівня освітнього процесу здійснювалось як внутрішнє
(самооцінювання), так і зовнішнє (оцінювання роботи педагогів
адміністрацією).

До початку моніторингу була створена факторно-критеріальна модель
оцінювання результативності освітнього процесу. (Додаток № 1).

Відповідно до розробленої моделі було проведено поетапне оцінювання стану
кожного компонента освітнього процесу із зазначеного питання.

Експертами оцінювання були: завідувач Коваленко А.С., вихователь-методист
Гурська А.Ю., практичний психолог Коваленко О.Ю., педагоги, батьки.

1. Методичне забезпечення
освітнього процесу

1. Інформаційне
забезпечення

Методичний
кабінет дошкільного закладу, в основному, забезпечений інформаційними
джерелами (нормативні документи, методична література, науково-методичні
видання), в яких висвітлені педагогічні інноваційні технології з проблеми
пізнавального розвитку дошкільника. (Додатки №№3, 4, 6). Для задоволення
освітніх потреб педагогів є сучасна психолого-педагогічна література щодо
формування пізнавального розвитку, дослідчої активності дитини дошкільного
віку, передплачуються фахові періодичні видання. На допомогу педагогам створено
картотеки: методичні посібники щодо пізнавального розвитку дошкільника та
«Пізнавальні ігри»; розроблено методичні рекомендації «Організація
дослідно – експериментальної діяльності у дошкільному навчальному
закладі», «Абетка дослідника».

Педагоги постійно
працюють над підвищенням свого професійного рівня, обізнані з науково –
методичними публікаціями з проблем активізації пізнавального розвитку,
дослідчої активності дошкільників, активно використовують методичні розробки
творчої групи дошкільного закладу сучасних форм організації освітнього процесу
щодо реалізації завдань пізнавального розвитку з розділу «Дитина у
довкіллі» програми «Дитина» , які представлені на виставці кращого
педагогічного досвіду «Інноваційний пошук освітян Сміли» у 2020 році, а
також І місце за кращу серію цифрових ресурсів – 2020: «Розвиток
логіко-математичних здібностей дошкільника як складова формування
передумов інженерного мислення» Коваленко А.С., Пономаренко О.С.

Рівень організації методичної роботи

Вивчення стану
освітнього процесу на початку моніторингу показало, що вихователі сприяють
пізнавальному розвитку дитини у різних сферах життєдіяльності, виховують у
дітей спостережливість як базову якість особистості, надають дітям можливість
досліджувати, запитувати; планують і проводять з дітьми різні форми роботи щодо
розвитку творчого мислення. Разом з тим молоді педагоги необізнані з методиками ТРВЗ, дослідчими технологіями щодо пізнавального
розвитку дитини, новими ефективними методами, націленими на розвиток її
пізнавальної самостійності, виховання базової якості особистості –
розсудливості, не володіють методиками проблемного навчання.

Протягом періоду
здійснення моніторингу з педагогами була проведена відповідна методична робота
щодо інформаційно-аналітичної підтримки сучасних форм, методів і засобів
навчання і виховання дітей:

·
Відкриті покази освітнього процесу: «Роздуми про чисту душу» (проведення
Сократівських діалогів при ознайомленні з соціумом дітей старшої групи) –
вихователь Хінціцька Т.М., «Веселі восьминіжки» (заняття з розділу «Дитина
у сенсорно-пізнавальному полсторі» для дітей І молодшої групи) – вихователь
Шебета Л.В., «Моє тіло» (дослідження фізичне Я з дітьми молодшого
дошкільного віку) – вихователь Михайлюта О.І., «Наші помічники» (квест-кімната
як форма пізнання предметного світу з дітьми середньої групи) –
вихователь Пономаренко О.С..;

·
Консультації для вихователів «Як розвинути різні типи мислення у дітей
дошкільного віку», «Використання прийому «багато мишей» з дітьми дошкільного
віку», «Формування пізнавальних дій під час ознайомлення з оточуючим світом»;

·
Педагогічний турнір «Формування пізнавального розвитку дошкільника»;

·
PlаtforМ «Пізнавальний розвиток дитини дошкільного віку як складова STEM
освіти»;

Завдяки проведеній
роботі педагоги усвідомили принципи сучасних підходів до пізнавального
розвитку дитини – не тільки оволодіння визначеним обсягом знань та вмінь, а й
розвиток активного і творчого мислення дитини, формування навичок дослідження,
винахідництва, базових якостей особистості – спостережливості і розсудливості.
Педагоги молодших і середніх груп стали розгортати пізнавальний розвиток дитини
таких напрямах як розширення та якісна зміна способів орієнтації в
навколишньому; сприяння виникненню нових способів орієнтування дитини в
довкіллі. Вихователі старших груп навчилися формувати у дітей розуміння
елементарних причинно – наслідкових зв’язків між явищами, вміння розмірковувати
з приводу різних життєвих ситуацій, аналізувати побачене, виробляти елементарні
судження, вирішувати проблему, робити умовисновки. Педагогами була
засвоєна система знань щодо впровадження технологій дослідчого навчання та
ТРВЗ-педагогіки. Вихователі навчилися ставити проблему, відстежувати динаміку
процесу реалізації особистісного розумового потенціалу кожної окремої дитини на
рівні вікових закономірностей та індивідуальних можливостей особистості,
враховувати притаманний кожній дитині стиль мислення і поведінки при
розв’язанні пізнавальних завдань, передбачати можливі результати своїх
педагогічних задумів, розмірковувати над пізнавальним розвитком кожної дитини,
оволоділи ефективними способами розвитку пізнавальної активності дітей. Був
здійснений рішучий поворот до управління педагогами самим процесом пізнавальної
діяльності дитини у пізнанні істотних зв’язків і відношень між предметами і
явищами, формування активно-пізнавального, творчого ставлення дитини до
навколишнього світу, відхід від стандартних шкільних методів розумового
навчання. Відбулося усвідомлення педагогами своїх завдань на кожному
конкретному етапі роботи з групою, розуміння якісної характеристики кожної
навички і вміння, якої мають опанувати діти.

Ступінь досягнення
поставлених методичних завдань на початок моніторингу складав 46 бали від 64
можливих (72%). Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання
компетентності педагогів, творчого підходу до реалізації освітніх завдань з
даного питання (на закінчення моніторингу – 60 балів ( 95 %). (Додаток
№2).

2.Організація забезпечення освітнього процесу

2.1. Відповідність освітнього процесу Базовому компоненту, програмі
«Дитина».

Для вивчення
відповідності освітнього процесу Базовому компоненту та програмі «Дитина»
були проведені аналіз його планування, спостереження і бесіди з дітьми. У
результаті цього був встановлений стартовий рівень якості освітнього процесу.
Було виявлено, що на недостатньому рівні проводиться робота щодо
запобігання інтелектуальної пасивності дітей, їх уникненню розумових зусиль.
Вихователі недостатньо уваги приділяли вихованню у дітей проявів
наполегливості, цілеспрямованості, вольового долання труднощів під час
виконання пізнавальних завдань. У практиці роботи педагогів панувала
неконструктивна діяльність щодо формування пізнавальних потреб дитини. Були
відсутніми ситуації для тренування здатності дітей до розмірковування і
умовисновків. У дитячому досвіді старших дошкільників міцно закріплялася
практика одноваріантного розв’язання будь-якого завдання. Цьому сприяли і
загальногрупові заняття, коли педагоги відразу стверджують правильну відповідь,
після чого більшість дітей лише механічно повторюють її. Не належним чином
стимулювалась аналітико-синтетична діяльність дітей, у дітей не розвивалась
потреба у системному підході до об’єкта пізнання, вмінні аналізувати предмети
об’єктивної дійсності, яке забезпечує цілісне сприйняття світу. В результаті
проведеної роботи освітній процес приведено у відповідність до методичних
аспектів програми «Дитина». Вихователі стали приділяти увагу насамперед не
результату, а процесу виконання дітьми пізнавальних завдань, дотримуватися
системи у доборі і проведенні розвивальних ігор і вправ, ширше стали
використовувати проблемні ситуації у педагогічному процесі. Протягом
періоду моніторингу почали запроваджуватися інноваційні технології, особистісно
орієнтовані методи та форми роботи щодо пізнавального розвитку
дітей, а саме: проблемне навчання; інтегративний підхід до пізнавального
розвитку дитини; дослідче навчання; розвивальні завдання щодо
навчання дітей міркування, задавати запитання, встановлювати
причини та наслідки подій, формувати оцінні судження, робити умовисновки;
евристичні бесіди; навчально – дослідницькі завдання; створення «Ситуації
успіху». У результаті застосування інноваційних методів відбулось значне
зростання рівня пізнавального розвитку дітей.

На високому
методичному рівні організовують освітній процес вихователі Пілявська Т.М.,
Лапіна Н.М., Цибко Л.М., які за допомогою сучасних розвивальних технологій
формують у дітей базову якість особистості – розсудливість. Перегляд занять з
розділів «Дитина в соціумі» та «Дитина у природному довкіллі» програми «Дитина»
(теми «Наш дитячий садок», «Навколо нас працюють усі», «Золоті руки майстрів»,
«Родина. Культура родинних стосунків») показав, що педагоги вчать дітей
виробляти елементарні самостійні судження, коментувати побачене, обґрунтовувати
власну думку, розмірковувати, передбачати наслідки свого втручання,
встановлювати причини та наслідкові події.

Відвідування занять з
елементами експериментально-дослідницької діяльності вихователів
Кондратенко Л.С., Цибко Л.М., Сікало Ю.В. показав, що вихователі
визначають мету досліду, готують необхідне обладнання і матеріали, вправно
організовують дітей, формулюють запитання, доцільно використовують методи на
зосередження уваги на істотних моментах, вчать порівнювати факти.

Вихователі Михайлюта
О.І., Лапіна Н.М., чітко і доступно формулювання експериментально-дослідницькі
завдання, що стоять перед дітьми; підбивають підсумки досліду, формулюють
висновки; спонукають дітей до використання результатів досліду в самостійній
діяльності.

Вихователі Хінціцька Т.М., Сікало Ю.В. багато уваги приділяють у педагогічному
процесі розвитку у дітей базової якості – спостережливості, проводять
цілеспрямоване навчання з метою набуття цієї здатності кожним вихованцем.
Завдяки проведенню таки вправ як «Уважний спостерігач», «Що я бачив у біноклі»,
«Чарівні окуляри», «Що наплутав художник», «Найкращий фотограф», «Порівняй»
навчають дітей тривалий час концентруватися, свідомо зосереджуватись на
чомусь: розглядати, вдивлятися, порівнювати, аналізувати, уважно вивчати
предмети рукотворного світу, винаходити щось нове в знайомому та знайоме в
новому, відокремлювати головне від другорядного.

Вихователі Пілявська Т.М., Цибко Л.М., Лапіна Н.М. у різних видах діяльності –
грі, конструюванні, малюванні, ліпленні формують пізнавальну самостійність
дітей через створення проблемних ситуацій, ситуації вибору, навчають їх
аналітичним діям, сприяють зародженню у дітей внутрішнього плану дій,
вправляють їх в обстеженні предметів, збагачують досвід використання сенсорних
еталонів.

Аналіз освітнього процесу свідчить про те, що вихователі Михайлюта О.І.,
Хінціцька Т.М., Лапіна Н.М., Сікало Ю.В. при проведенні пізнавальних занять
багато уваги приділяють емоційно-ціннісному аспекту – створенню емоційного тла,
яке забезпечує спрямованості уваги дітей на проблему й спонукає їх до пошуку
способів їх розв’язання, викликає радість від її вирішення. Перегляд занять цих
вихователів свідчить про те, що вони підтримують у вихованців віру у власні
успіхи, бажання не відступати перед невдачами, уникають критики, створюють
емоційно привабливі ситуації для пошуку ідей.

Заслуговує на схвалення проведення екпериментально-дослідної діяльності
та упровадження навчально – дослідницьких завдань вихователями
експериментальних груп Кондратенко Л.С., Хінціцька Т.М., Пономаренко О.С., які
широко використовують можливості розвивальних форм роботи – створюють
ситуації для прояву допитливості кожної дитини, самостійних спроб пошуку у
різних дослідах, вправах щодо встановлення властивостей предметів і явищ, вчать
дітей обговорювати з іншими проблему, висувати гіпотези, перевіряти їх,
забезпечують умови для самосійного пошуку дітьми вирішення пізнавального
завдання, у тому числі – за допомогою різних джерел інформації. Аналіз
планування освітньої діяльності вихователів показав, що
експериментально-дослідницька діяльність дітей планується не лише на
заняттях, а й у повсякденній діяльності: вихователі організовують
експериментування на прогулянках, роботу в куточку експериментування, надають
можливість для проведення самостійних досліджень; педагоги використовують
пошукові та дослідницькі методи під час занять та інших форм роботи з
дітьми, виховують у дітей інтерес до експериментальної та
пошуково-дослідницької діяльності.

Разом з тим молоді педагоги ще недостатньо упроваджують
інноваційні технології дослідчого, проблемного і розвивального навчання,
потребують подальшої методичної допомоги щодо їх застосування.

Варто відзначити роботу практичного психолога щодо пошуку
оптимального поєднання індивідуальних програм виховання і колективної
пізнавальної творчості з метою реалізації творчого і розумового потенціалу
кожної дитини. Коваленко О.Ю. проводить гурток «Допитливі чомусики» для
розвитку творчого мислення дітей. Вихователі усіх груп тісно співпрацюють з
психологом щодо повноцінного використання психологічних механізмів у освітньому
процесі.

2.2. Рівень організації роботи з родиною

У дошкільному закладі запроваджується система педагогічної пропаганди
щодо підвищення підагогічної культури батьків, у тому числі з питань
пізнавального розвитку дітей у сім’ї. Було проведене анкетування батьків,
за даними анкетування з батьками була проведена робота щодо підвищення рівня їх
педагогічної обізнаності. Вивчення роботи вихователів з батьками свідчить про
те, що педагоги долучають батьків до процесу оновлення змісту, форм і методів
освіти дітей, підтримують бажання перенести доцільне в практику сімейного
виховання, відповідно до вимог Базового компоненту та програми «Дитина».
На загальних батьківських зборах був проведений круглий стіл «Пізнавальний
розвиток: система роботи дошкільного закладу і сім’ї». У консультації
«Використання завдань та ігор творчого характеру у пізнавальному розвитку
дошкільника в сім’ї» вихователь-методист інформувала батьків про нові
підходи до пізнавального розвитку дітей, дослідчого навчання, виховання у них
базових якостей особистості щодо пізнання світу. На батьківських зборах
молодших груп №№2,6 (вихователі Дубовська Ю.П., Герасименко І.Г., Михайлюта
О.І,, Пілявська Т.М. з теми «Пізнавальний розвиток дошкільника: система
взаємодії закладу і родини» розкривали батькам способи дослідчого
навчання, умов для розвитку мислення, формування пізнавального досвіду у
дитини; вихователі середніх груп №№4,5,9 (вихователі Сікало
Ю.В., Крорнюшина В.О., ондратенко Л.С,, Пономарнко О.С.) при проведенні
«Родинної скарбнички» з теми «Вік «чомучок»: формування у дітей
5-го року життя інтересу до пізнання» збагачували виховні уміння ватьків щодо
розвитку всією родиною пізнавальної активності дитини, підтримували їх
упевненість у своїх педагогічних можливостях під час розвитку пізнавальних
процесів дітей, актуалізували важливість створення в сім’ї розвивального
простору. Вихователі Голубенко Н.В., Цибко Л.М,, Хінціцька Т.М., Лапіна Н.М.
(старші групи №№1,8) на зборах з теми «Досліджуємо світ разом» роз’яснювали
батькам необхідність діяльнісних підходів до пізнавального розвитку
дітей, розкрили для батьків його зміст за програмою «Дитина» та Базовим
компонентом, актуалізували необхідність опанування майбутніми
першокласниками способами організації власної пізнавальної діяльності,
узагальненими способами розумової роботи.

Вихователі усіх груп у
заочних формах взаємодії з родиною, за допомогою використання домашніх ігрових
завдань сприяють реалізації диференційованого, особистісно орієнтованого
підходу батьків у навчанні і вихованні своїх дітей, залученню батьків до
пізнавального розвитку дітей у дошкільному закладі і сім’ї. Заслуговує на увагу
посібник «Абетка дослідника», який розроблений творчою групою та
використовується батьками для формування дослідчих навичок дитини у родині.

У результаті проведеної роботи стали традицією виконання батьками творчих
завдань та вправ з дітьми, покращився рівень педагогічної пропаганди серед
батьків та їх поінформованість. Разом з тим є наявні проблеми в багатьох сім’ях
щодо інертності батьків у процесі розвитку дітей: більшість батьків зводять
пізнавальний розвиток дітей до елементарного надання знань, ситуативних
уявлень, мало уваги приділяють розвитку мисленнєвих операцій у дітей,
дослідчих навичок, не використовують можливості побутової діяльності для
їх розвитку.

Ступінь досягнення
поставлених завдань на початок моніторингу складав 57 балів від 96 можливих
(59%). Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності
педагогів з даного питання (на закінчення моніторингу – 78 балів ( 81 %).
(Додаток №2).

3. Результативність освітнього процесу

Аналіз результативності освітнього процесу здійснювався на основі вивчення
рівня досягнень та умінь дітей з використанням критеріїв оцінювання їх
досягнень.(Додаток №5). На основі аналізу та узагальнення здобутих даних
складено характеристику пізнавального розвитку дітей. Так, на початку
моніторингу виявлено, що в усіх групах діти охоче відповідали на різні
запитання, однаково емоційно реагуючи, коли знають і коли не знають відповідь;
активно включалися в запропоновану дидактичну гру, були готові разом працювати
під час вирішення пізнавального завдання. Опитування дітей показало, що у
більшості дітей пізнавальне ставлення до експериментально-дослідницької діяльності
стійке; діти виявляють ініціативу і творчість при розв’язанні проблемних
завдань, активні і самостійні під час досліду; активно висловлюють
передбачення, висувають гіпотези, способи їх перевірки, широко користуючись
аргументацією і доказами, самостійно планують власну діяльність, свідомо
добирають предмети і матеріали для самостійної діяльності відповідно до їхніх
якостей та призначення; діють планомірно, під час діалогу з дорослим пояснюють
хід діяльності, доводять розпочату справу до кінця, здатні встановлювати
відповідні часові та причинно-наслідкові зв’язки, роблять висновок: досягнуто
результат чи ні. Діти молодших груп №№2,6 не замислювалися над поясненням
дорослого, легко реагували на помилки, труднощі, очікували від дорослого
підказки. Дітей приваблював сам процес спільної діяльності з дорослим. Діти
середніх груп №№4,5,9 активного пізнавального ставлення до запропонованої
розвивальної гри не виявляли, залишали поза увагою спосіб розв’язання і
вболівання за результат; не виявляли потреби замислитися в ситуаціях виникнення
труднощів, зробити спробу їх проаналізувати, узагальнити тощо. При загалом
доволі об’ємному словникому запасі висловлювання більшості дітей були
примітивні, часто однослівні. Активність дітей старших груп №№1,8 у розмірковуваннях
була поверхова, діти не вміли вибудовувати власні судження. При виборі завдань
майже всі діти обирали завдання простіше, а не важче, очікували підказки та
допомоги дорослих. За результатами опитувань та спостережень на
закінчення моніторингу значно покращився рівень пізнавального розвитку
дітей в усіх групах (на початок моніторингу – 18 балів, на кінець
моніторингу – 25 балів).

Було виявлено, що на
кінець моніторингу у дітей покращилися показники з таких питань:

Молодші групи №№2,6

· – вміння порівнювати предмети між собою;

· – стверджувати або заперечувати сказане;

· – пояснювати;

· – коментувати побачене;

· – досліджувати якості предмета;

· – класифікувати, групувати.

Середні групи №№4,5,9

· – бачити проблеми; ставити запитання; давати визначення поняттям;
спостерігати; порівнювати; класифікувати, групувати; проводити дослідження,
експерименти; робити узагальнення та умовисновки; доводити свою думку;
міркувати; досліджувати гіпотези; встановлювати елементарні причинно-наслідкові
зв’язки між предметами, явищами; обґрунтовувати і відстоювати власну думку;
виробляти елементарні прогностичні оцінки;

· – формування пізнавальних потреб, допитливості;

· – розвиток уваги та особливого інтересу до предметів, явищ;

· – емоційне ставлення до предмета викликаних предметом, явищем (подив,
бажання дослідити, вирішити проблему, радість від дослідження);

· – інтенсивність обстеження;

· – рівень самоорганізації у пізнавальній діяльності.

Старші групи №№1,8

· – виховання базових якостей особистості – розсудливості, спостережливості;

· – швидкість та легкість засвоєння нових знань та здатність їх творче
використовувати в різноманітних життєвих ситуаціях;

· – встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки між предметами,
явищами; обґрунтовувати і відстоювати власну думку; виробляти елементарні
прогностичні оцінки;

· – розвиток творчого мислення;

· – проблемне мислення;

· – причинне мислення;

· – класифікувати, групувати.

· – розмаїття інтелектуальних почуттів,

Водночас не всі діти
молодших груп №№2,6 вміють знаходити розбіжності, встановлювати перебіг
подій у часі: що спочатку а що потім. 32% дітей не завжди вміють обирати
відгадку із запропонованих; концентруватися, формулювати узагальнені уявлення,
диференціювати окремі ознаки та властивості предмету.

У 35% дітей
середніх груп №№4,5,9 виникають труднощі у розмірковуванні, коментуванні
побаченого або почутого, складанні загадок про знайомий предмет, розв’язанні
пізнавальних завдань.

28% дітей старших
груп №1,8 мають труднощі у вирішенні навчально – пізнавальних та
проблемних завдань, встановленні причин і наслідкових дій, у вироблені
умовисновків, у постановці запитань; не вміють давати визначення предмету
або пояснення слова; експериментувати подумки.

4. Матеріально-технічне забезпечення.

Протягом періоду
моніторингу значно покращилось матеріальне забезпечення педагогічного процесу.
У всіх вікових групах створені належні умови для організації пізнавальної
діяльності у дошкільників. У кожній групі є куточки «Розвивайко», де
знаходяться розвивальні ігри, наочні матеріали, диференційовані посібники для
індивідуальної роботи відповідно до вікових вимог і програмових завдань.
Вихователями упродовж періоду моніторингу був здійснений підбір цікавих
проблемних завдань, тем для міркування, схем та алгоритмів спостереження,
підготовлені картотеки пізнавальних вправ за програмою «Дитина». В усіх групах
обладнані куточки дослідчої діяльності з матеріалами для пошуково-дослідницької
діяльності відповідно до сучасних методичних вимог. Аналіз умов для організації
експериментально-дослідницької діяльності дітей показав високу якість
оформлення куточка експериментування, його естетичність. Обладнання й матеріали
для експериментування зручно розміщені та доступні, утримуються у відносному
порядку. Обладнання, посібники та матеріали для експериментально-дослідницької
діяльності дітей відповідають гігієнічним вимогам, правилам безпеки;
відповідають віковим особливостям дітей та вимогам програми.
Предметно-розвивальне середовище побудоване доцільно, відповідно до
педагогічних принципів. Мікропедкабінети впорядковані згідно вимог програми
«Дитина», пізнавальні методичні матеріали структуровані за її розділами
та за такими напрямами: розвиток спостережливості; навчання порівнянню,
встановлення причин наслідкових подій; навчання розмірковуванню,
виробленню умовисновків; встановлення перебігу подій у часі; висунення
припущень; розвиток творчого мислення; коментування побаченого; розвиток вміння
ставити запитання; розвиток дослідчих навичок; розвивальні вправи на
класифікацію, групування, серіацію та узагальнення.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
:

1. 1. Стан організації
освітнього процесу щодо формування пізнавального та логіко-математичнорго
розвитку у групах №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 оцінити як задовільний.

1. 2. Упродовж 2020-2021
навчального року і постійно вихователям усіх груп:

2. 2.1. Досягти комплексної
реалізації компетентнісного і діяльнісного підходів у пізнавальному розвитку
дітей через упровадження системи навчальних ситуацій та практичних завдань, спрямованих
на пізнавально-розвивальну самозміну дитини.

3. 2.2. Базувати освітню
діяльність дітей на основі розвитку навчальних здібностей, узагальнених
способів розумових дій і мислення в цілому.

4. 2.3. Вихователям усіх груп
активізувати пізнавальну діяльність дітей шляхом використання технологій
розвивального навчання, пізнавальних діалогів, організації досліджень дітей у
різних сферах життєдіяльності, а також дидактичних матеріалів з посібника
Лапіної Н.М. «Розвиток пізнавальної компетенції дошкільника як складова формування
передумов інженерного мислення»

5. 2.4. Забезпечити
мікропедкабінети груп методичними матеріалами щодо пізнавального розвитку дітей
відповідно до річного тематичного планування.

6. 2.5. Продовжувати роботу з
родиною щодо реалізації сучасних підходів до пізнавального розвитку дітей у
сім’ї.

2. 3. Упродовж 2020-2021
навчального року вихователю-методисту Гурській А.Ю. надавати адресну
консультативну допомогу молодим педагогам щодо впровадження
розвивальних підходів до пізнавального розвитку дітей.

Вихователь
–
методист А.Ю.Гурська

Результати моніторингу стану валелогічної освіти дітей дошкільного віку

Моніторинг проводився з березня 2021 р. по травень 2021 р. в усіх групах закладу.

Поточний та підсумковий контроль роботи педагогів проводився за такими напрямками:

– методичне забезпечення освітнього процесу;

– організація забезпечення освітнього процесу;

– результативність освітнього процесу;

– матеріально-технічне забезпечення.

До початку моніторингу було створено факторно-критеріальну модель оцінювання результативності освітнього процесу. (Додаток № 1).

Експертами оцінювання були: завідувач Коваленко А.С., вихователь-методист Гурська А.Ю., практичний психолог Коваленко О.Ю., педагоги, батьки.

1. Методичне забезпечення освітнього процесу

1.1. Інформаційне забезпечення

Методичний кабінет дошкільного навчального закладу, в основному, забезпечений інформаційними джерелами (нормативні документи, методлітература, науково-методичні видання), в яких висвітлені педагогічні інноваційні технології з проблеми. (Додаток №3). Усі групи дошкільного закладу забезпечено програмно-методичними матеріалами, рекомендованими МОН України для використання в освітньому процесі. Вихователі добре обізнані зі змістом виокремленої освітньої лінії «Особистість дитини» та її складової «Здоров’я та фізичний розвиток» нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти, завданнями розділу «Зростаємо дужими» програми «Дитина», умовами успішної роботи вихователя щодо реалізації цих завдань, показники компетентності дітей різного віку.

1.2. Рівень організації методичної роботи

Вивчення освітнього процесу на початку моніторингу показало, що проблема формування, збереження і відновлення здоров’я дітей є стрижневою і актуальною для педагогів дошкільного закладу. Вихователі створюють сприятливий життєвий простір здоров’язбережувального та здоров’яформувального середовища, забезпечують оптимізацію рухового режиму дітей, освітній процес в усіх групах має валеологічну спрямованість. Разом з тим у молодих педагогів не були систематизовані знання щодо організації освітнього процесу в режимі оздоровлення, вони не мали досконалих вмінь планувати його, спираючись на нові педагогічні ідеї, здоров’язбережувальні технології, здійснювати навчально – дослідницьку діяльність у процесі формування здоров’язбережувальної компетентності дітей. Ступінь досягнення поставлених завдань на початок моніторингу складав 58 балів від 90 балів можливих (66%). Упродовж періоду здійснення моніторингу з педагогами була проведена відповідна методична робота щодо інформаційно-методичної підтримки сучасних форм, методів і засобів навчання, виховання дітей:

– вивчення і популяризація інноваційних технологій валеологічного розвитку та оздоровлення дитини – «Методичний калейдоскоп»;

відкриті покази освітнього процесу: День здоров’я «У здоровому тілі – здоровий дух»: руханки у молодшій групі (вихователь Курек С.І.), валеологічне заняття щодо профілактики COVID у середній групі (вихователь Корнюшина В.О.), валеологічний квест у середній групі (вихователь Кондратенко Л.С.), панорама соціальних ігор як складової формування соціального здоров’я для дітей старшої групи (вихователь Лапіна Н.М.), заняття-тренінг «Формування психологічного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку» (практичний психолог Коваленко О.Ю.)

– консультації для вихователів «Формування і діагностика здоров’язбережувальної компетентності», «Сталий розвиток – основа соціального здоров’я людини», «Тіловиховання у літній період»;

– воркшопи «Валеологічний розвиток дітей дошкільного віку».

Методичні заходи, які проводились протягом періоду моніторингу, дали педагогам можливість створити власну модель формування культури здоров’я дошкільника, що базується на комплексному підході у вихованні в дитини ціннісного ставлення до життя, власного здоров’я та здоров’я інших людей як до найвищої та суспільної цінності. Вихователі навчилися бачити проблему, відстежувати динаміку здоров’я кожної окремої дитини на рівні вікових закономірностей та індивідуальних можливостей особистості, оволоділи ефективними способами формування у дітей здорового способу життя.

Завдяки проведеній роботі педагогами була засвоєна система знань щодо формування здоров’я дитини та впровадження здоров’яформувальних технологій, які не тільки сприяють максимальному фізичному розвитку дошкільнят, а й розвиткові їхньої психіки, формуванню духовності.

Відбулося усвідомлення педагогами своїх завдань на кожному конкретному етапі роботи з групою, метою педагогічної діяльності стало формування здорового способу життя як основи усіх подальших успіхів у формуванні особистості дитини. Упродовж періоду моніторингу активізувалося запровадження педагогами інноваційних технологій, методів та форм роботи, спрямованих на оздоровлення дітей, а саме: аромотерапія, кольоротерапія, музикотерапія, квіткотерапія, сміхотерапія, релаксація, аутотренінги, імунна гімнастика.

Протягом періоду моніторингу спостерігалось зростання компетентності педагогів, креативний підхід до реалізації освітніх завдань з даного питання. (На закінчення моніторингу – 86 балів від 90 можливих (96%).

2.Організація забезпечення освітнього процесу.

2.1. Відповідність освітнього процесу БКДО, програмі «Дитина».

Для вивчення відповідності освітнього процесу програмі «Дитина», були проведені аналіз його планування, спостереження і бесіди з дітьми. У результаті цього був встановлений стартовий рівень якості освітнього процесу. За період моніторингу було переглянуто і проаналізовано 17 занять, 5 «Днів здоров’я», 23 режимних моменти. З відвіданих форм роботи – 28 % високоефективних, 72 % ефективних. На початку моніторингу було виявлено, що через ряд чинників освітній процес не завжди визначався оздоровчою спрямованістю, комплексним підходом до педагогіки оздоровлення та формування у дітей здорового способу життя. Причини, які зумовлювали незбалансованість психолого-педагогічних умов формування базису культури здоров’я у дітей – несприятливі соціально-економічні умови, неправильний спосіб життя та виховання дитини у сім’ї, гіподинамія, нераціональне харчування, формальний підхід до загартування, неправильне регулювання динаміки фізичної, психічної та емоційної працездатності вихованців, порушення режимів організації життя дітей (скорочення прогулянок, збільшення тривалості занять, неврахування хронобіологічних ритмів, психофізіологічних особливостей дітей), організація освітнього процесу за старою інформаційною моделлю тощо. У більшості педагогів в освітньому процесі була відсутня інтеграція оздоровчих форм роботи з діяльністю протягом дня. Неповною мірою впроваджувались антропоцентричні, психотерапевтичні технології. Недостатньо використовувались такі сучасні нетрадиційні форми оздоровлення дітей, як фітотерапія, ароматерапія, кольоротерапія, різні види масажу, його для дітей. У педпроцесі вихователі рідко використовували «Пестливі ігри», сміхотерапію, ігри-релаксації, імунну гімнастику, кінезіологічну гімнастику. Аналіз планування освітнього процесу виявив недосконалу систему проведення оздоровчих форм роботи. Незначне місце у планах педпроцесу приділялося формам роботи щодо формування психічного і соціального здоров’я дітей, створенню розвивального середовища з цього питання.

У результаті проведеної роботи освітній процес приведено у відповідність до методичних аспектів програми «Дитина». Вихователі розробили перспективне планування, що дає змогу проводити роботу у цьому напрямку системно й комплексно. Заходи валеологічної спрямованості органічно вплітаються в режимні моменти та діяльність дітей. За основу складання перспективного планування був узятий алгоритм:

– початкове повідомлення доступних дитині знань та уявлень про засоби зміцнення та збереження здоров’я;

– збагачення знань через бесіду, читання пізнавальної літератури;

– уточнення знань дітей у дидактичній грі, дослідно-експерементальній діяльності;

– закріплення знань в організованій сюжетно-рольовій грі, на інтегрованих занятях;

– виявлення засвоєних знань, умінь та навичок у вільній грі та самостійній оздоровчій діяльності.

Робота за таким алгоритмом дала позитивні результати, оскільки знання, які має дитина, їх неодноразове практичне відтворення у грі, дослідницькій діяльності набувають міцнішого та свідомішого характеру.

Заслуговує на увагу значна робота, яка проведена вихователями – учасниками всеукраїнського експерименту щодо використання навчально – дослідницької діяльності у формуванні здоров’язбережувальної компетентності дітей, їх життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, духовному та психічному здоров’ю.

На високому методичному рівні організовують педпроцес вихователі Цибко Л.М., Пілявська Т.М., Лапіна Н.М., Хінціцька Т.М., Сікало Ю.В. які з метою збагачення знань дітей про власний організм та здоров’я багато уваги приділяють використанню діяльнісного та компетентнісного підходів, дослідно-експерементальної діяльності. У таких дослідах, як: «Як рух впливає на серце» (моделювання роботи здорового, тренованого серця), «Як ми дихаємо» (необхідність вправ для збільшення об’єму повітря у легенях), «Як працює шлунок» (здатність шлунка розчиняти та всмоктувати речовини), «Де ховаються мікроби» (чиста – брудна вода, миття рук з милом і без мила), «Чим ми чуємо» (брудні і чисті вуха), «Визначення стану здоров’я людини за виразом обличчя», «Поганий зір» (з окулярами), «Чим ми дихаємо» (розпорошення борошна) вихователі формують здатність застосовувати знання дітей про здоров’я у житті.

Вихователі Корнюшина В.О., Кондратенко Л.С., Михайлюта О.І. з метою мотивації дітей до здорового способу життя, піднесення емоційного настрою читають вірші, пізнавальну літературу, примовлянки, приказки, загадують загадки. Вихователі планують ознайомлення дітей з такими художніми творами, як А.Камінчук «Півникове горе», І.Світличний «Ведмежа хвороба», М.Стельмах «Чого лис нездужає», М.Стельмах «Чому в зайця не болять зуби», К.Чуйковський «Айболить!», Г.Бойко «Здоровим будь!», І. Нехода «Чому кіт вмивається після сніданку», Г.Бойко «Зелена аптека», В.Дарда «Юля-чистюля», О.Голуб «Хто допоможе принцесі Ласунці?», О.Іваненко «Що Ромко їв» тощо. Використовуючи твори художньої літератури, фольклор вихователі формують потребу дбати про своє здоров’я, систематично займатися фізкультурою, загартовуватися, дбайливо ставитися до свого тіла та організму.

Аналіз освітнього процесу свідчить про те, що вихователі Пономаренко О.С., Шебета Л.В., Калина О.С. розкривають питання функціонування основних органів та систем організму, здоров’я і нездоров’я, чинників здоров’я, можливостей вдосконалення свого організму у валеологічних бесідах з таких тем, як «Шкідливі та корисні продукти», «Для чого потрібно зауматися спортом», «Чому людина хворіє?», «Нас чекає прогулянка», «Де живуть вітаміни», «Моркв’яна скарбничка», «Чи треба здоров’ю допомагати?», «Як шлунок салата чекав», «Сонце, повітря і вода – здоров’ю друзі», «Сон і здоров’я», «Здоров’я в порядку, дякую зарядці», «Усе про супи», «Змагання меду і цукру», «Як мікроби потрапляють в організм людини», «Що зміцнює наше здоров’я», «Як поводитися під час хвороби», «Про користь масажу», «Як ми дихаємо», «Чому важливо вчасно їсти?» тощо

Вихователі усіх груп ефективно використовують у роботі сучасні розвивальні ігри. Під час проведення таких дидактичних ігор і завдань, як «Маленька матуся» (одяг до погоди), «Кулінарне лото», «Мандрівка до країни Вітамінії», «Де зростає каша», «Фруктове царство», «Де ховаються мікроби», «Зелена аптека», «Допоможи собі сам», «Будь струнким», «Як я бережу руки і ноги», «Чарівний сон», «Як вберегти очі», «Де чії зуби?», «Друзі королеви Чистоти», «Купання ляльки», «Спіймай корисну пораду», «Підбери корисні продукти», «Впізнай ознаку здоров’я» тощо вихователі формують у дітей систему валеологічних знань щодо усвідомленого ставлення до свого здоров’я, ведення здорового способу життя.

Вихователі старших груп Цибко Л.М., Лапіна Н.М., Хінціцька Т.М., цілеспрямовано впроваджують нормотворчу роботу. Такі складові «Абетки здоров’я» як: правила збереження зубів, як правильно їсти, правила гігієни, як вберегти ніс від захворювання, як доглядати за вухами, правила догляду за шкірою, основні правила здоров’я діти виводять самі, формують цілісний образ через систематизацію ситуативних уявлень.

Під час навчання дітей культурно-гігієнічним навичкам вихователі усіх груп прищеплюють дітям бажання доглядати за тілом, допомагають усвідомити необхідність дотримання правил догляду за окремими частинами тіла та органами; виховують потребу у самостійному користуванні індивідуальними гігієнічними засобами та предметами догляду; дають елементарну інформацію про наявність в організмі мікроістот (вірусів, бактерій) та значення профілактики вірусних та інфекційних захворювань.

Разом з тим молоді педагоги не завжди методично правильно проводять режимні моменти, мають труднощі щодо реалізації завдань валеологічної освіти.

Вихователі Михайлюта О.І., Сікало Ю.В., Хінціцька Т.М. закріплюють валеологічні знання дітей під час програвання сюжетно-рольових ситуацій: «Спортивний гурток в дитсадку», «Загартування в дитсадку», «Купуємо овочі і фрукти в магазині», «Купаємо дитину сім’єю», «Провідуємо хворого у лікарні», «На прийомі у стоматолога», «Колискова для малюка», «Похід у фітоаптеку», «Зайчик застудився».

Перегляд форм роботи з дітьми під час організації занять «Подорож у країну гігієни», «Вчимося говорити собі «Стоп!», «На гостину до королеви зубної щітки», «Дихальна система», «Що і як ми їмо», «Моє тіло», «Подорож Юлі-Хворулі до Андрійка-Нехворійка», «Шкіра і догляд за нею», «Корисні і шкідливі продукти», «Носики-карпатики», «Мої оченята», «Все про ротик дізнаємось», «Здоров’я і природа», «Днів здоров’я» свідчить про те, що вихователі усіх груп постійно проводять «Хвилинки входження в день», «Ранкову стежку здоров’я», «Добра думка – світу», «Хвилинки-здоровинки». Для профілактики втоми очей проводяться офтальмотренаж, для зняття напруження мозку – кінезіологічна гімнастика. З метою валеокорекції вихователі проводять також дихальні вправи («Пір’їнки», «Чия кулька далі», «Пароплавчики», дихання правою ніздрею тощо), імунну гімнастику, міогімнастику, «Пестливі ігри», масаж різних видів.

Практичний психолог Коваленко О.Ю. надає практичну допомогу вихователям у реалізації одного з напрямків педагогічної роботи щодо формування у дитини свідомого ставлення до власного здоров’я – розвитку емоційної чутливості, психічного здоров’я. Використання кольоротерапії, ігор, вправ та завдань, які сприяють проявам у дітей позитивних емоцій (привітності, приязності, щирості, вдячності у взаєминах), високої душевності (любові, ніжності, співчуття) забезпечують формування у дітей оптимістичного, радісного світосприйняття, ціннісного ставлення до себе, свого здоров’я, до людей, їхнього здоров’я і життя. У таких вправах як «Кольоровий настрій», «Кольорові асоціації», «Виправляємо настрій» (корекція емоційного стану), «Малювання навпаки» (протилежні емоції), «Душі моєї кольори», «Сухий душ», зосередження на «теплих», «активних» кольорах практичний психолог та вихователі вчать дітей асоціювати емоції, настрій з відповідним кольором, доступними засобами висловлювати свої враження, емоції, добирати веселі, яскраві кольори з метою корекції настрою, емоційного стану, покращувати здоров’я, мислити яскравими образами, пояснювати свій вибір, давати емоційну оцінку кольорів, допомагають дітям розслабитись, сприяють профілактиці та корекції психічних та фізичних відхилень. Для зняття емоційної та фізичної напруги, врівноваження процесів збудження й гальмування (психічної саморегуляції) проводяться психогімнастика, релаксація («На хмаринках», «Живильний дощик», «У зимовому лісі», «Біля моря», «Політ на клиновому листочку» тощо). Використовуючи «Етюди для душі», ігри і вправи соціально-морального спрямування вихователі обговорюють з дітьми різноманітні ситуації, де йдеться про добро і зло, навчають дітей любові до себе, до людей, до життя, формують у дітей думку про те, що тільки та людина, яка робить добро, буде справді здоровою. Свідоме ставлення до власного соціального здоров’я дошкільника забезпечується також системою знань, які сприяють усвідомленню того, що стосунки між однолітками та дорослими мають бути не стресовими, а доброзичливими, добротворчими; у спілкуванні треба вміти управляти своїми емоціями.

Музичний керівник Тертична Н.А. та вихователі використовують в роботі з дітьми види оздоровчої роботи з використанням музики: релаксація під музику, музичні аутотренінги, музичні фізкультхвилинки, засинання під колискові, «Танок емоцій», «Музично-ритмічні вправи», музичний супровід форм роботи тощо, досягаючи оздоровчого ефекту в охороні, зміцненні та відновленні здоров’я дітей.

Вихователі усіх груп успішно використовують завдання валеологічного спрямування на заняттях з фізичної культури, досягаючи розуміння дітьми корисності руху, фізичних вправ, правильного дихання, активного відпочинку.

2.2.Рівень організації роботи з родиною.

Аналіз співпраці педагогів з родинами вихованців щодо валеологічної освіти дітей свідчить про те, що питання формування здоров’язбережувальної компетентності дітей систематично розглядалося на батьківських зборах та в індивідуальних консультаціях. У ДНЗ запроваджена система педагогічної пропаганди щодо підвищення підагогічної культури батьків, у тому числі з питань валеологічного виховання дітей у сім’ї. Було проведено анкетування батьків, за його даними – робота щодо підвищення рівня їх педагогічної обізнаності. Вивчення роботи вихователів з батьками свідчить про те, що педагоги долучають батьків до процесу оновлення змісту, форм і методів освіти дітей, підтримують бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання, відповідно до вимог програми «Дитина». На загальних батьківських зборах був проведений педагогічний міст «Творча співдружність батьків, педагогів, медиків щодо впровадження концепції формування основ здорової життєдіяльності дитини у сім’ї».

У консультації «Абетка раціонального харчування – шлях до здорового способу життя» вихователь-методист інформувала батьків про правильне харчування дітей як джерело зміцнення їх здоров’я та запобігання хворобам. На батьківських зборах груп №3,7,10 (вихователі Суховій С.В., Гнатко А.І., Зінченко В.Ю., Рубашенко Н.І., Шебета Л.В., Курек С.І.) з теми «Бережи здоров’я змалку: формування здорового способу життя з раннього віку» вихователі збагачували виховні уміння батьків, підтримували їх упевненість у своїх педагогічних можливостях, актуалізували важливість створення в сім’ї умов для формування здоров’я дітей. Вихователі Дубовська Ю.П., Герасименко І.Г., Михайлюта О.І., Пілявська Т.М. (молодші групи №№2,6) на батьківських зборах з тем «Бережемо здоров’я дітей змалку» (педагогічний турнір) розкривали батькам небезпеку різних впливів оточуючого світу на здоров’я дітей (телевізор, комп’ютер, шкідливі продукти тощо). Вихователі середніх груп №4,5,9 Пономаренко О.С., Калина О.С., Кондратенко Л.С., Сікало Ю.В., Корнюшина В.О. на зборах з тем), «Навчаємо науці та культурі здоров’я у сім’ї» (практикум) роз’яснювали батькам необхідність діяльнісних підходів до формування культури здоров’я дітей, розкрили для батьків зміст валелогічної освіти за програмою «Дитина». Вихователі старших груп №1,8 Голубенко Н.В., Цибко Л.М., Хінціцька Т.М., Лапіна Н.М.. на батьківських зборах за круглим столом «Школа здоров’я першокласника для турботливої родини» (практикум) розкрили важливість здорового способу життя у сім’ї для формування долі дитини. У формах заочної взаємодії, індивідуальних бесідах вихователі сприяють усвідомленню батьками високої відповідальності за здоров’я дитини, створення ними оптимального рухового режиму дитини у сім’ї, ознайомлюють батьків з розвивальними іграми і вправами, темами для бесід і міркувань тощо. Упродовж навчального року сайт ДНЗ поповнений рекомендаціями «Валеологічний батьківський вісник», «Як охороняти і зміцнювати здоров’я дитини в сім’ї».

У результаті проведеної роботи покращився рівень обізнаності батьків щодо організації здорового способу життя у сім’ї. Разом з тим є проблеми: недостатній руховий режим, нераціональне харчування дітей, вживання шкідливих продуктів у сім’ях вихованців; недотримання самими батьками здорового способу життя, відсутність позитивного прикладу в сім’ї.

3. Результативність освітнього процесу (додаток №5).

3.1. Рівень розвитку дітей.

Аналіз результативності освітнього процесу здійснювався на основі вивчення рівня досягнень та умінь дітей з використанням нових розробок оцінювання досягнень дітей. Аналіз та узагальнення здобутих даних допомогли скласти характеристику валеологічної освіти дітей.

Так, на початок моніторингу, діти молодших груп №№2,6 не завжди дотримувались основних правил особистого догляду і гігієни, правил безпечної поведінки, були недостатньо обізнані з показниками свого здоров’я; діти середніх груп №№4,5,9 мали недостатні знання щодо корисної і шкідливої їжі, впливу загартування на здоров’я, показників здоров’я – нездоров’я, не вирізняли основних груп їжі; діти старших груп №№1,8 не завжди орієнтувались у засобах допомоги при хворобі, правилах здорового способу життя та збереження здоров’я організму та окремих органів.

За результатами опитувань на закінчення моніторингу у дітей значно покращився рівень їх валеологічної освіти в усіх групах (на початок моніторингу – 39 балів, на закінчення моніторингу – 59 балів).

Було виявлено, що на закінчення моніторингу покращилися показники з таких питань:

Молодші групи №№1,4

– самостійність в самообслуговуванні, свідоме ставлення до гігієнічних та загартувальних процедур, правильного харчування, розуміння їх значення для власного здоров’я, розвитку організму;

– елементарні уявлення про будову людського тіла;

– знання про корисне і шкідливе для здоров’я, безпечне та небезпечне.

Середні групи №№4,5,9

– практичні вміння дбати про власне здоров’я, фізичний гарт, безпеку свого організму;

– уявлення про будову людського тіла;

– розширення знань про те, що є корисним і шкідливим для здоров’я;

– розуміння зв’язку між станом власного здоров’я та способом життя;

– збагачення рухового досвіду кожної дитини, інтерес до фізичних вправ;

Старші групи №№1,8

– функціонування основних органів та систем організму;

– знання про здоров’я та нездоров’я, чинники здоров’я, можливості вдосконалення свого організму;

– свідоме ставлення до власного здоров’я;

– використання дослідно-експериментальної діяльності щодо переконання в достовірності інформації, що стосується фізичного та соціального «Я»;

– вміння проаналізувати й пояснити причини змін у стані свого здоров’я природними чинниками, що впливають на нього;

– сформованість потреби дбати про своє здоров’я, систематично займатися фізкультурою, загартовуватися, дбайливо ставитися до свого організму, вміти його доглядати;

– знання причин деяких захворювань та шляхів запобігання їм, правил поведінки у разі захворювання.

4. Матеріально-технічне забезпечення.

Упродовж періоду моніторингу значно покращилось матеріальне забезпечення педпроцесу. У всіх вікових групах створені належні умови для організації оздоровчих заходів та валеологічної освіти.

У групах є: фітоаптека; вітамінні чаї; аромалампи, аромамасла; кольорові плями, зображення; масажери; аудіозаписи музичних творів; куточки настрою; куточки усамітнення; куточки примирення; «Доріжки здоров’я»; обладнання для дихальних вправ; картки із зображенням емоційних станів людини, методичні посібники з валеології (картинки з зображенням тіла, здорового способу життя, шкідливих звичок тощо). Разом з тим необхідно продовжувати роботу щодо вдосконалення здоров’язбережувального середовища у групах. В усіх групах необхідно облаштувати осередки великої моторики в ігрових кімнатах відповідно до ECERS – 3: шкали оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти.

Висновки і пропозиції :

1. Стан валеологічної освіти дітей дошкільного навчального закладу №23 визнати задовільним.

2. Упродовж 2020-2021 навчального року і постійно вихователям усіх груп:

1) Використовувати інноваційні технології валеологічної освіти у роботі з дітьми

2) Активізувати роботу з родиною щодо реалізації сучасних підходів до формування здорового способу життя дітей у сім’ї.

3) Надавати інформацію щодо валеологічного розвитку дітей у батьківські вайберські групи, мережу Facebook та сайті закладу.

Провести восени 2021 року свято «Здорова сім’я» за пропозицією батьків на базі дошкільних груп №№4,5,9.
До 30.08.2021 вихователям усіх груп:

1) провести роботу щодо вдосконалення здоров’язбережувального середовища;

2) проводити індивідуальну роботу з дітьми щодо валеологічного розвитку у діяльнісних підходах.

5. Облаштувати осередки великої моторики в ігрових кімнатах відповідно до ECERS – 3: шкали оцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти.

6. З 20.05.2021 запровадити проведення виробничої гімнастики працівниками закладу.

7. До 31.08.2021 вихователю-методисту Гурській А.Ю.

1) Надати методичну допомогу молодим спеціалістам щодо шляхів реалізації завдань валеологічної освіти.

2) Підготувати додатково батькам усіх груп інформаційні матеріали у формі заочної взаємодії щодо реалізації завдань валеологічної освіти в родині, з актуальних питань збереження і укріплення здоров’я дитини .

Вихователь – методист А.Ю.Гурськ

Листопад 2024
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30